Про участь білоруських військ у війні вже було сказано вдосталь і для багатьох з нас очевидним є той факт, що такий розвиток подій на сьогодні є цілком ймовірним. Фактично, давно окупована росією, країна лукашенка вже залучена у війну, хочуть вони того чи ні. А тому й безпосередня військова участь рб є доволі вірогідною.

Але тут варто розуміти, що подібні дії для росії — не шлях до перемоги, а всього лише можливість відтягнути свою поразку. Усвідомлюючи, що на кожному метрі української землі росіяни отримують достойну відсіч, або, якщо простіше, отримують п**ди, подібним чином вони намагатимуться витягнути своє становище, розширяючи фронт для українських військ.
Вдруге «взять Киев» у них не вийде, і це вони також розуміють. Тож стратегічно подібні плани наступу мають лише один плюс для росіян — розширення фронту нашої оборони. Але насправді, це стане черговим провальним рішенням. Тільки от на дно зі своїм кораблем піде не тільки путін, але і його вірний пес — лукашенко.

До речі, не зайве нагадування для партнерів, що саме Україна сьогодні є справжнім безпековим щитом для Європи. Це в черговий раз підкреслюють вчорашні заяви молдовських спецслужб щодо ймовірного нападу росії на Молдову через сухопутний шлях окупованою територією України. Там підмітили, що такі події напряму залежать від того, як складатиметься війна в Україні. Саме тому і можливе загострення на північному кордоні України є сигналом, у тому числі і для західних країн.

Данило Брусов

by: g.a.a.i.a.a.g

Новий випуск на YouTube каналі «Очима Одеського Фаната». Автор та ведучий відвідав останній домашній матч "Чорноморця" в першій половині сезону. Поспілкувався з кількома гравцями клубу, відомим представником фанатського руху, а також побачив зсередини клубний автобус одеситів.

Дивимось

Публікація англійською, що розповідає про представника старої школи "Дніпра", який багато років прожив в Ірландії та повернувся аби захищати рідну землю від російських окупантів.

Ігор Матвійко, відомий серед фанатського загалу як «Матвій», понад 15 років жив у населеному пункті Балліджеймсдафф (графство Каван), а з початком повномасштабної війни став до зброї та долучився до підрозділу «KRAKEN».

Ігор брав участь у звільненні Харківської обл, Херсону, отримав поранення, а одного разу навіть зустрів добровольця з Ірландії - Рорі Мейсона, який воював в «Іноземному легіоні» та згодом, на жаль, загинув.

Читати

Представники колективу «Бузький Гард» (Миколаїв).

by: 126_brigade

Представник колективу «Братія» на Донецькому напрямку.

Представник ФК "Олександрія".

by: ultras.oleksandriya

«Цей сон, цей сон» 100 000

Останніми днями ви могли бачити безліч відео святкувань аргентинськими вболівальниками перемоги їхньої збірної на полях Катару. Кількамільйонний натовп та справжні безумства на вулицях Буенос-Айресу.

А ось так дивилися нещодавній фінал представники колективу NSF ("Металіст", Харків). «Estadio Monumental» в мініатюрі.

https://tttttt.me/norddivision11/1312

Представник колективу «Sportowia» ("Нива", Вінниця) в Бахмуті.

by: sportowia

❄️

by: fantomaster

Представник "Шахтаря" (Донецьк) з меседжем до окупантів.

by: mole__1936

Відомий в фанатських колах медик «Борменталь» на Донеччині і в ефірі ТСН…Уклін вам, військові медики!

Повний сюжет ТСН від 20 грудня.

В руках представника колективу БГ (Миколаїв) одне з найвідоміших ленінських гасел, проголошене червоним вождем у статті «Первомайский Субботник» від 2 травня 1920 року. Так, це той самий перший кремлівський суботник, на якому за легендою Володимир Ілліч ніс колоду, власним прикладом намагаючись заохотити оточуючих до самовідданої праці задля "світлого майбутнього комунізму". Звісно ж, праці безоплатної.

Цікаво, що на відміну від багатьох вигаданих про червоного вождя фактів та приписаних йому цитат, колоду на суботнику він таки носив. З того дня зберіглося фото, яке легко можна знайти в мережі. Щоправда, на ньому він не йде попереду робітників-червоноармійців, як це пізніше малювали на пропагандистських плакатах. Натомість ми бачимо маленьке (164 см) згорблене тіло, якого вистачає лише на те, аби ледве притримувати край цього символічного вантажу. Скоріше, він навіть сам прогинається під його вагою. Тобто, тут наче й не стовідсотковий фейк (як більшість всієї російської історії), але історичні факти викривлені навіть в таких дрібницях.

Так чи інакше, але започатковану 12 квітня 1919 року ініціативу, радянській владі вдалося перетворити на добровільно-примусову для сотень мільйонів людей на період з 1920 по 1980-й роки. Так, перший комуністичний суботник пройшов без участі Леніна. Першими попрацювати "на благо революції" вирішили півтора десятки робочих московського депо, які повернулися після зміни ремонтувати вагони, де провели 10 годин понаднормово та полагодили три паровози. Партія це швидко помітила, зробивши суботники потужним рушієм пропаганди на наступні 60 років.

В Україні перший суботник відбувся 11 січня 1920 року в Харкові. Наступного року вони стали вже поширеним явищем. У 1921-му тільки в Юзівському (Донецькому) районі їх влаштували близько 500, а взяли участь у них близько 70 тисяч осіб. Щоправда на той час безоплатна праця припадала на єдиний вихідний - неділю. Але зрештою прижилася саме назва «суботник». В подальшому вони стали обовʼязковими, а тих, хто відмовлявся брати в них участь - ганьбили на плакатах і навіть могли виключити з партії. Частіше за все до понаднормової праці примушували робітників, службовців, колгоспників, студентів і школярів. Тобто більшу частину населення.

Зараз здається дивним, що хтось спеціально тримає у себе в домівках та в державних установах (на підприємствах) знамена, гасла та портрети тих часів. В той же час, велика кількість фотографій з нещодавно звільнених територій говорить нам про те, що таких збоченців ще вистачає. І, на жаль, не всі вони приїхали разом з окупантами, а довгий час жили поруч із нами.

фото: hard_gard_126