#Euro2021
Збірна Англії веде у рахунку після перерви (1-0). Ще одне відео спроби вписки без квитків перед початком гри.

#Euro2021
Основний час фінального матчу завершився внічию (1-1). Як і в багатьох інших зустрічах на цьому турнірі, тут також не обійшлося без фанатського забігу на поле. Можливо будуть ще, адже на матчі присутні 67 тис. глядачів.

#Euro2021
Одразу було зрозуміло, що англійці якось не дуже вміють пробивати пенальті. Фрагмент з сутичок в підтрибунці – як доказ.

#Euro2021
За повідомленнями в ЗМІ, поліція Лондона відзвітувала про 49 затримань після вчорашнього програного англійцями фіналу.

#Euro2021
Без сумніву, Man of the match🏆 вчорашнього фіналу (після К'єлліні, звісно). Те, як він знущався зі стюардів на «Вемблі» - варте якоїсь окремої номінації.

#Euro2021
Вболівальники збірної Італії та піротехнічний засіб. Коли трохи не розрахував…

#Euro2021
З чим тільки не приходили італійці на святкування успіху своєї збірної в фінальному матчі.

#Euro2021
Паті на тракторі в Ареццо – одне з найбільш атмосферних святкувань італійцями нещодавнього тріумфу 🚜

#Euro2021
Про те, що англійці жорстко хейтять гравців своєї збірної, які не реалізували три останні 11-метрові в фінальному матчі проти Італії - ви вже напевне знаєте. Але так склалося, що не у кожного з них є персональне графіті (або ж мурал, як сьогодні модно називати такий вид вуличного мистецтва). Серед трьох невдах фіналу у складі господарів поля, такий малюнок виявися у Маркуса Решфорда. Восени минулого року, зусиллями вуличного художника з ніком Akse P19, графіті з’явилося у Манчестері, де 23-річний нападник виступає за місцевий “Ман Юнайтед”. Як зазначав тоді автор, роботу він виконав задля того, аби відзначити внесок молодого гравця у благодійність та боротьбу за права дітей. Цілком передбачувано, що після такого грандіозного факапу в фіналі, вся трійця отримала купу критики та погроз у соц мережах, а малюнок присвячений Решфорду невідомі побили образами на адресу всіх трьох чорношкірих футболістів.

Власне, після цього зчинився великий галас в англійському сегменті соц мереж. Місцева жінка вирішила прикласти до малюнку подорожник та заклеїла образи якимись шматками пакетів, на яких в подальшому понаклеювали листівок зі словами підтримки гравцеві. Завершилось все доволі банально. Автор роботи відновив свій мурал і співчуваючі радісно стали на коліно на знак… Цікаво, на знак чого? Того, що Решфорд погано пробив з точки?

Якщо повернутися до історії і згадати болючі вильоти англійців, то одразу приходить на думку чимось схожа ситуація с Девідом Бекхемом у 98-му. Щоправда, тоді він навіть не пробив свій пенальті, адже був вилучений на 47-й хв. Англійці якось дотягнули вдесятьох до пенальті і вже там програли. І хоча схибили тоді Пол Інс та Девід Бетті, велика кількість англійських вболівальників поклали провину за фіаско на молоду зірку “Ман Юнайтед”. Були й ті, хто заступалися за Бекса, але таких акцій на його підтримку ніхто не влаштовував. Хоча гравцеві реально погрожували багато людей. Зрозуміло, що не було соц мереж тоді. Зрозуміло також, що підґрунтям для підтримки Решфорда є сьогоднішня тема анти-расизму на якій там всі показилися. Мовляв, не варто змішувати футбол та колір шкіри. Але і тут постає питання: чи не є расизмом так підтримувати чорношкірих гравців просто через те, що вони такого кольору, а тому заслуговують на більшу підтримку, аніж білі гравці у разі невдачі?

#Euro2021 завершився минулої неділі, подарувавши нам не надто виразний фінал. Та й в цілому, все було цього разу якось незвично, починаючи від року проведення і закінчуючи напівпорожніми трибунами в деяких містах, що на турнірах такого рівня трапляється лише на зовсім прохідних та нікому не цікавих зустрічах. Але, попри всі мінуси, варто одразу підкреслити – добре, що цей турнір взагалі відбувся. Проводити чемпіонат треба було будь-що, адже для багатьох людей зі всього континенту – це дуже доречна емоційна розрядка і хоч якісь позитивні враження (або просто емоції, що не пов’язані з думками про хвороби і опосередковану боротьбу за виживання). На сьогодні – це якраз те, що треба. Для тих вболівальників, хто зумів відвідати хоча б один матч Євро – це стовідсотково незабутні спогади на все життя (адже з такими турнірами інакше не буває). Але, здається, що не сумували й усі інші, хто залишився спостерігати за перипетіями турніру по телевізору.

Можливо, дещо не виправдала очікування навколофутбольна складова. Оскільки паблік тематичний, то і цікавило нас першочергово саме це. Але, з іншого боку, звідки тут було чомусь особливо цікавому взятися? Матчі, що проводяться на різних стадіонах по всьому континенту (може, в майбутньому пост-ковідному світі такий формат і стане поштовхом для фанатських баталій, але точно не зараз). Міста, до яких різні вимоги для в’їзду (до деяких взагалі майже неможливо потрапити). Вкрай тупий алгоритм розповсюдження квитків на матчі через, так звану, лотерею. Складна система руху по турнірній сітці, за якою важко наперед зорієнтуватися – де гратиме твоя команда у разі виходу в плей-офф. Все це аж ніяк не додавало шансів на те, аби ми могли побачити цьогоріч перетин якихось цікавих мобів. Здається, що навколофутбольну частину для Євро врятували англійці (частково шотландці) та угорці. Усі без винятку тематичні пабліки мають дякувати британцям та нашим сусідам за їхню активність, адже інакше нам не було б про що писати, а вам переглядати сотні однакових дописів, які випадали на вас з різних тематичних груп щодня. Зрештою, саме завдяки угорцям ми побачили, що можна збирати приголомшливу кількість навіть під час ковідних негараздів, а також побачили на цьому чемпіонаті якісь банери окрім друкованих. В свою чергу, англійці на правах господарів, якщо не всього чемпіонату, то його фінальної частини, взяли на себе нелегкий тягар виробництва контенту з сутичками навколо матчів, та різноманітним лютим і часто безглуздим трешем. Зробили – як уміли. Тут вже, як кажуть, не варто перебирати. Могли ми й цього не побачити, зроби мафія карту проведення матчів інакшою. Так, часто витівки англійців були навіть більше гидкими, аніж угарними. І видно було, що в тих бійках беруть участь якісь звичайні тамтешні жлоби, але, в такі непрості часи ми маємо дякувати і за це. В нас був майже місяць, аби спостерігати за якимось мінімальним екшеном, який хоча б віддалено нагадує те, що ми так любимо.

#Euro2021
81а хвилина фінального матчу на «Вемблі». Рахунок нічийний і збірна Англії ще має непогані шанси на підсумковий успіх. Арнольд Шварцнеггер (Т-800) пильно стежить за Гаррі Кейном з банера шотландських вболівальників. Скоріше за все, він вже знає – з яким результатом завершиться цей матч, адже прибув з майбутнього (Термінатор, а не нападник “Тоттенгема”).

На банері канонічне і одне з найбільш розповсюджених зображень за часи існування всієї серії про повстання машин та невизначене майбутнє. Саме воно прикрашало переважну більшість афіш, постерів та обкладинок до першого фільму франшизи, що вийшов вже далекого 1984 року. Т-800 модель CS 101 – перший людиноподібний робот-термінатор якого ми зустрічаємо в рамках цієї історії. Таку ж саму модель ми пізніше побачимо в фільмах «Термінатор 2: Судний день» (там вже буде трохи новіший CSM 101 версія 2.4), «Генезис» і «Фатум». Але, багато фанатів серії зауважують, що окрім 1-ї і 2-ї (є доволі розповсюджена думка, що Т-2 може бути найкращим фільмом в історії кіно взагалі) стрічок – далі T-800 вже не той. І незважаючи на те, що саме «Судний день» був набагато успішнішим в прокаті, трушні фанати відзначають успіх саме першого фільму. В першу чергу, він є більш ламповим та реалістичним. Бюджет фільму склав $6,4 млн та зібрав у прокаті $78,3 млн (проти $102 млн, витрачених на зйомки продовження, яке потім зібрало величезні для того часу $502 млн в прокаті). Через те, що бюджет стрічки був незначним, в картині було мінімум спец ефектів, а в більшості сцен зі скелетоподібним Термінатором нам показують анімовану ляльку, а не комп’ютерну графіку (яка тоді була лише на зародковому рівні). Цікаво також, що з цим фільмом пов’язаний певний культурний феномен. Багато хто після першого перегляду були переконані, що головним героєм фільму є саме робот-вбивця з майбутнього, тоді як сценарист та режисер Джеймс Кемерон неодноразово зауважував, що головними героями тут є Кайл Різ та Сара Коннор. Скоріше за все, тут свою роль відіграла харизма Шварцнеггера, який навіть в образі холодної та небагатослівної (всього 17 речень за весь фільм) машини затьмарював інших акторів.

Якщо повертатися до теми фіналу, то цікаво також і те, що саме Італія відіграла доленосне значення в створенні світового шедевру всіх часів. За спогадами все того ж Кемерона, коли він був на зніманнях «Піраньї 2» у Римі 1981 року, він захворів і йому наснився сон про металевий скелет, який з ножем виповзає з полум'я. Кемерон вирішив зробити цей образ центральним у новому фільмі. Оскільки такої істоти не могло існувати в реальності, він задумав зробити її прибульцем з майбутнього. Натхнення режисер черпав з творів Ларрі Нівена і Гарлана Еллісона, а також із серіалу «Сутінкова зона» і таких фільмів, як «Таксист» і «Шалений Макс 2: Воїн дороги». Крім того, на образ Сари Коннор вплинула перша дружина Кемерона на ім'я Шерон, яка тоді працювала офіціанткою. Сценарій він написав у 1982 році в співавторстві зі своїм другом Вільямом Вішером. Якийсь час, не маючи грошей і живучи у сценариста і режисера Рендолла Фрайкса, Кемерон отримав настанови щодо написання сценарію фантастичного твору. Врешті в липні Кемерон завершив тритмент (сценарій без діалогів) на 42-х сторінках, якому дав назву «Термінатор».

Пояснювати напис на банері шотландців, мабуть, нікому непотрібно. Але раптом хтось не зрозумів, то «We'll be back» є перефразованою реплікою T-800, коли той розшукує Сару Коннор в поліцейському відділку, представляючись її другом, а отримавши відмову обіцяє черговому копу повернутися - «I'll be back». Що незабаром і робить, вбиваючи свого нещодавнього співрозмовника.

#OlympicGames #Euro2021
У неділю в Токіо відбулася сенсаційна перемога італійського (з американським корінням) спринтера Ламонта Джейкобса на дистанції 100 метрів. За відсутності легендарного ямайського чемпіона Усейна Болта, олімпійське “золото” здобув спортсмен з європейської збірної, вперше з 1992 року. Фото фінішу, на якому італійський атлет випереджає своїх суперників облетіло мережу і стало однієї з головних спортивних світлин вчорашнього дня. Набрала чималої популярності й ось така фотожаба, за мотивами нещодавнього фіналу Євро.

Вболівальники “Лідса” на «Олд Траффорд» співають про те, як “Санчо і Рашфорд підвели країну”. Нагадаємо, що чорношкірі гравці “Ман Юнайтед” Маркус Рашфорд і Джейдон Санчо не реалізували свої післяматчеві пенальті у фінальному матчі #Euro2021 проти збірної Італії. Разом з ними не забив і Букайо Сака, але він виступає за “Арсенал”.

Дуже влучне зауваження стосовно цієї ситуації від фанатів “Базеля”, на нещодавньому матчі ЛК проти “Уйпешта”. Швейцарці порівняли фінансовий fair-play із закриттям трибун після проведення #Euro2021. Fuck Messi!

Напередодні товариського матчу в Німеччині проти "Боруссії" з Менхенгладбаху (розпочнеться завтра о 21-45), збірна України представила нову патріотичну форму.

Спершу варто сказати, що цій формі наша національна команда проведе лише травневі товариські зустрічі, в рамках підготовки до плей-офф відбору на ЧС-2022. Якщо ж говорити про офіційні червневі поєдинки, то там будуть або минулорічні комплекти, або підготують щось новеньке.

Форма збірної має кілька оригінальних елементів: це карта України, лінії кордонів якої створені з прапорів країн, що підтримують нас у боротьбі з російською агресією. По центру розміщено напис United for Ukraine («Обʼєднані заради України»). Номери гравців на спині сформовано з назв українських населених пунктів, що найбільше постраждали від війни проти російських загарбників. Крім того, звернемо увагу на позначки U24 на грудях та напис «United24» на рукаві. Розмістивши їх, УАФ приєдналася до платформи зі збору коштів для підтримки України.

Зазначається також, що футболки випустили в обмеженій кількості. Після виступу в травневих товариських матчах, частину з них доправлять в музеї міст, назви яких згадані на формі, а іншу частину виставлять на аукціон. Зібрані кошти передадуть тій самій платформі «United24» на відновлення України.

Хотілося б нагадати також про те, як відносно нещодавно ми всі переживали про долю напису «Героям Слава» на футболках наших спортсменів на #Euro2021. Пам'ятаєте, який тоді галас здійнявся після того, як російська сторона заявила про неприпустимість цього гасла, через його "виключно політичний зміст"? І, що саме цікаве, УЄФА таки в це повірили, змусивши прибрати ці слова з нашої екіпи. Цікаво, чи пам'ятає там хтось про це зараз? Пройшло менше року, і весь Світ має змогу побачити, хто тоді був правий, а кого треба було позбавляти не лише перепусток на міжнародні змагання, а взагалі ізолювати від всього цивілізованого людства.

Але, ми ж добре розуміємо, як в цих федераціях та асоціаціях приймаються рішення. Зважаючи на сьогоднішню ситуацію, цілком може бути, що нашій збірній і дозволили б виступати в офіційних матчах відбору з тими словами та символами, які ми тільки забажаємо. Хоча, більш вірогідним виглядає варіант, за якого там знову обережно (знову ж таки, зважаючи на обставини) натякатимуть на неприпустимість втручання ненависті одних до інших, футбол без політики, тощо. Адже попри санкції та обмеження, ніхто не може завадити якійсь людині занести валізу із пухкими пачками готівки до кабінету кого-небудь із впливових футбольних посадовців.

ЧС2022
Сьогодні ввечері збірна України проведе найголовніший (з двох можливих) матч за останній рік. Багато в чому зараз не до футболу, але в країні чекають на результат цієї гри десь так само, як і під час виступів нашої національної команди на полях #Euro2021, адже вирішується доля останньої путівки на мундіаль.

Щодо результату та прогнозів, мабуть, варто погодитися з тими, хто дуже обережно висловлює свої очікування про успіх. Через початок війни, це буде лише перший офіційний матч збірної України за останні півроку. Звісно, нам всім хотілося б побачити наших гравців на цьогорічній світовій першості. Зрештою, це додало б наснаги у нашій боротьбі. Наприклад, в Житомирській обл. через гру навіть скоротили комендантську годину. Але за функціональний стан та зіграність команди може бути трохи боязко. Окрім того, сьогоднішня гра проти Шотландії – тільки перший раунд плей-офф. В разі успіху, вже 5 червня доведеться грати проти більш потужної за шотландців збірною Вельсу, яка буде ще важчим випробуванням.

На противагу всім проблемам та щільному календарю збірної, можемо сподіватися на шалену мотивацію наших футболістів. Вперше за довгий час можна буде не сумніватися в тому, що свої 90 (або більше) хвилин на полі вони проведуть у боротьбі, віддаючи всі сили за результат. Адже вони пообіцяли це українському війську та всім українцям. Віримо в це, а також у майстерність та спортивне везіння гравців нашої збірної! Початок о 21-45.

В продовження попереднього допису, ще раз повернемося до інциденту з прапорами України та «Азову» на матчі Іспанія - Німеччина. Зараз багато де можна зустріти такі думки, на зразок "Скажіть вже тим ФІФА!", або "Мусить же їх зрештою хтось поставити на місце", тощо. Таке часто пишуть в коментарях різних груп і каналів, а також навіть присвячують цьому окремі пости (як, наприклад, за посиланням нижче).

Проблема тільки в тому, що ніхто не може точно сказати, де ж знаходиться офіс тієї організації, яка має нагадати/вказати/підказати і взагалі якось вплинути на ФІФА. Хто б це міг зробити? Безпосередньо УАФ, президент якої отримав сьогодні два місяці арешту, або вихід під заставу? Або Григорій Суркіс (до речі, перебував на посаді віцепрезидента УЄФА в 2013-19 роках) зараз піде підказувати своїм друзям з федерації, щоб не забирали з трибун прапори «Азову»? Шкода, але такої організації у футболі немає.

Тобто всі наші пости по цій темі - "в молоко". Будь то спортивні видання, авторські канали, чи навіть авторитетні міжнародні ЗМІ, якщо б вони навіть до такого закликали (але ж всі розуміють, що закликати вони не будуть). Всі ці тексти залишатимуться - аби було. Справа тут навіть не в «Азові», а у незручності для них питання України загалом.

На підтвердження останнього твердження можна згадати інцидент, що стався під час матчу #Euro2021 в Будапешті. На грі між збірними Угорщини та Франції стюарди зняли прапор України буцімто через те, що наша збірна в цьому матчі не грає, а значить прапор до конкретного матчу стосунку не має. І це при тому, що українська національна команда грала на турнірі (нехай і в іншій групі). Як ви, мабуть, встигли помітити, на світовій першості в Катарі наших футболістів немає. Тож наївно сподіватися, що за рік щось докорінно змінилося.

Станом на зараз ситуація така, що як би нас не підтримували на заході, як би не запевняли та не обнадіювали - для футбольної влади (ФІФА, а також УЄФА, куди відноситься федерація нашої країни) тема російської агресії в Україні залишається однією з найбільш незручних. Через резонанс та розголос в Світі, війна змушує їх впроваджувати нові обмеження, переглядати формати змагань та багато чого іншого.

А ще заважає так само кружити лаве, як це робилося до цього. Так, російські компанії довгий час вкачували у футбольні організації просто величезні гроші. Зрозуміло, що ті кроки, на які тепер мафія вимушена йти - дратують їх, вони хочуть аби все швидше закінчилося. Хочуть повернути до своїх змагань російські клуби, хочуть повернути російську збірну на великі турніри.

Тож поки немає тих, хто візьметься їм нагадати. Був тут відносно нещодавно один приклад з неправильно ухваленим рішенням щодо вибору місця проведення чемпіонату Світу. Через те, що зараз збірні бігають на полях Катару (а не США), свого часу діяльністю футбольних чиновників зацікавилися американські спецслужби. Чиновникам це не сподобалося, м’яко кажучи, з посади відлетів Блаттер (попередник сьогоднішнього очільника ФІФА Інфантіно). Тоді всі швидко все зрозуміли і в 2026 році чемпіонат прийматиме вже США, які завезли свято футболу ще й на вулиці Канади та Мексики (на здачу, так би мовити).

Але поки проблема заборони наших прапорів на стадіонах не настільки сколихнула світ, щоб в питання почали вписуватися ЦРУ. На жаль, сьогодні на цьому шляху в нас помічників немає.

https://tttttt.me/MaksymZhorin/3970