18 років з дня початку Помаранчевої революції. 21 листопада 2004 року відбувся другий тур голосування на президентських виборах. Наступного дня, після підрахунку 33% голосів ЦВК оголосила, що лідирує тодішній прем'єр-міністр (Янукович), який набрав 50% голосів. Натомість Віктор Ющенко набрав 46%.
Того ж дня Ющенко заявив, що не довіряє результатам підрахунку ЦВК та закликав прихильників прийти на Майдан Незалежності та захистити свій вибір. Також численні іноземні спостерігачі (з Європи та США) заявили, що вибори пройшли з численними порушеннями та навмисним викривленням на користь провладного кандидата.
Так розпочався перший в історії незалежної України наймасштабніший протест. Правда, після подій Революції Гідності, події 2004 року мало хто навіть називає "майданом". Частково виною цьому і політична імпотенція Ющенка, який не виправдав великих сподівань. Проте Помаранчева революція була також дуже важливою, адже дозволила на п'ять років відтермінувати спробу повного поглинання України країною-агресором.
На фото представники "Металурга" (Запоріжжя) з символікою Помаранчевої революції. Другу світлину зроблено того ж року на виїзному матчі в рамках відбору на ЧС2006 проти збірної Туреччини. Пройде ще трохи часу і символіку з написами «Ющенко - так!» складно буде уявити на українських фанатських секторах.
Того ж дня Ющенко заявив, що не довіряє результатам підрахунку ЦВК та закликав прихильників прийти на Майдан Незалежності та захистити свій вибір. Також численні іноземні спостерігачі (з Європи та США) заявили, що вибори пройшли з численними порушеннями та навмисним викривленням на користь провладного кандидата.
Так розпочався перший в історії незалежної України наймасштабніший протест. Правда, після подій Революції Гідності, події 2004 року мало хто навіть називає "майданом". Частково виною цьому і політична імпотенція Ющенка, який не виправдав великих сподівань. Проте Помаранчева революція була також дуже важливою, адже дозволила на п'ять років відтермінувати спробу повного поглинання України країною-агресором.
На фото представники "Металурга" (Запоріжжя) з символікою Помаранчевої революції. Другу світлину зроблено того ж року на виїзному матчі в рамках відбору на ЧС2006 проти збірної Туреччини. Пройде ще трохи часу і символіку з написами «Ющенко - так!» складно буде уявити на українських фанатських секторах.
Фанати "Ворскли" (Полтава) запрошують долучитися до збору підписів під петицією про присвоєння почесного звання Герой України (посмертно) військовослужбовцю ЗСУ, солдату 59-ї Бригади батальйону «Стугна» Медведєву Артему Олексійовичу.
Атрем «Мєдя» Медведєв вступив до лав полтавської ТрО 25 лютого, але вже незабаром разом із друзями ініціювали своє переведення до ТрО Києва, адже столиця була в небезпеці. Коли Київщину звільнили приєдналися до складу ЗСУ. Разом з батальйоном «Стугна» Артема було командировано на Миколаївщину.
«Мєдя» поліг у бою з ворогом 18 серпня 2022 року поблизу с. Максимівка, яке розташоване на межі Миколаївської й Херсонської обл. Тіло Артема разом з іншими трьома загиблими побратимами залишилося на окупованій території, де пролежало 85 днів. 11 листопада, у день звільнення Херсону, його тіло привезли до Миколаєва, а 16 листопада у Полтаву. Ще за два дні рідне місто прощалося з Героєм в Свято-Успенському Соборі.
Залишити свій підпис
Атрем «Мєдя» Медведєв вступив до лав полтавської ТрО 25 лютого, але вже незабаром разом із друзями ініціювали своє переведення до ТрО Києва, адже столиця була в небезпеці. Коли Київщину звільнили приєдналися до складу ЗСУ. Разом з батальйоном «Стугна» Артема було командировано на Миколаївщину.
«Мєдя» поліг у бою з ворогом 18 серпня 2022 року поблизу с. Максимівка, яке розташоване на межі Миколаївської й Херсонської обл. Тіло Артема разом з іншими трьома загиблими побратимами залишилося на окупованій території, де пролежало 85 днів. 11 листопада, у день звільнення Херсону, його тіло привезли до Миколаєва, а 16 листопада у Полтаву. Ще за два дні рідне місто прощалося з Героєм в Свято-Успенському Соборі.
Залишити свій підпис
Forwarded from Ultras Odessa #20🔵⚫️
29 березня 2022 року захищаючи південь України від орків загинули два представника нашого руху Керницький «Патріот» Олександр та Коромисло «Нос» Андрій. Тіла наших хлопців на жаль знаходились в окупованому селі на Херсонщині і ми не могли розмістити інформацію раніше про їх загибель. Ввесь цей час вони вважались , як «зниклі без вісті». Андрій та Олександр були частиною нашої фанатської родини багато років . Це велика втрата для родин , країни і усієї нашої футбольної спільноти. Фанатський рух Одеси приносить найщиріші співчуттям родинам загиблих.
Прощання з героями відбудеться 26 листопада з 11:00 до 12:00 біля головного входу стадіону «Чорноморець» (вул. Маразлієвська 1/20).
Фінансову підтримку родин загиблих ,
надає благодійний фонд підтримки родин загиблих футбольних фанатів «Трибуна Героїв» .
Вічна пам’ять та слава Героям ….!
Помстимося !!!
Прощання з героями відбудеться 26 листопада з 11:00 до 12:00 біля головного входу стадіону «Чорноморець» (вул. Маразлієвська 1/20).
Фінансову підтримку родин загиблих ,
надає благодійний фонд підтримки родин загиблих футбольних фанатів «Трибуна Героїв» .
Вічна пам’ять та слава Героям ….!
Помстимося !!!
Forwarded from БЕССМЕРТНЫЙ (Бессмертный)
Что ж… Часто мне пишет рускИ мир сообщения, разумеется ругательного характера, что напоминает больше лай бешеной собаки, которую загнали в угол живодеры. Мол ты предатель, ты убийца, ты что там делаешь, за что воюешь. Куча оскорблений вместо предметного разговора… Когда ты начинаешь с ними общаться и задавать конкретные вопросы, то в ответ никогда и ничего не прозвучит внятного. Писать мне, что ты скоро «здохнешь», пойдёшь следом за своими Друзьями, ок, все мы не вечные и все мы когда-то умрем.
Мы стали на путь войны, что ,впринципе, подразумевает смерть и кто-то думает, что меня или кого-то это пугает?🙄
Путь войны, звучит немного не так, как я это вижу, ибо мы не выбирали войну, мы на пути Защиты Своих Семей, Детей, Земель, которые по праву принадлежат Украине. А на путь войны, подлой, лживой, трусливой, как предательский удар «алкоголика» со спины, стала расия. Страшно, наверное, умереть вам, на землях, которые вам не принадлежат и на которые вас никто не звал.
Вы лучше подумайте, как ваши вдовы будут рассказывать вашим детям, что их папа умер оккупируя чужой город или село. Именно за вами тянется шлейф подлости, трусости, предательства. Так налажать, как вы - не мог никто иной. Эта огромная расия «сверхнедодержава» почти 9 месяцев, каждый день сливает ваши ничтожные жизни вникуда. Многие даже выхлопа, в виде «лады-калины» не поимеют, ибо пропавший без вести «плюшек» не получит. Родные вращают барабан, но не ааааавтомобиль , ни сектора «приз» на барабане не выпадает, даже якубовича вы не увидите…лишь переход-хода🤷♂️.
Достучаться до вас невозможно, ибо руски медведь оказался всего лишь ручным медвежонком, который едет на велосипеде по цирковой, кремлевской арене, за кусок корма в страхе получить палкой по заднице.
Б Е С С М Е Р Т Н Ы Й
Мы стали на путь войны, что ,впринципе, подразумевает смерть и кто-то думает, что меня или кого-то это пугает?🙄
Путь войны, звучит немного не так, как я это вижу, ибо мы не выбирали войну, мы на пути Защиты Своих Семей, Детей, Земель, которые по праву принадлежат Украине. А на путь войны, подлой, лживой, трусливой, как предательский удар «алкоголика» со спины, стала расия. Страшно, наверное, умереть вам, на землях, которые вам не принадлежат и на которые вас никто не звал.
Вы лучше подумайте, как ваши вдовы будут рассказывать вашим детям, что их папа умер оккупируя чужой город или село. Именно за вами тянется шлейф подлости, трусости, предательства. Так налажать, как вы - не мог никто иной. Эта огромная расия «сверхнедодержава» почти 9 месяцев, каждый день сливает ваши ничтожные жизни вникуда. Многие даже выхлопа, в виде «лады-калины» не поимеют, ибо пропавший без вести «плюшек» не получит. Родные вращают барабан, но не ааааавтомобиль , ни сектора «приз» на барабане не выпадает, даже якубовича вы не увидите…лишь переход-хода🤷♂️.
Достучаться до вас невозможно, ибо руски медведь оказался всего лишь ручным медвежонком, который едет на велосипеде по цирковой, кремлевской арене, за кусок корма в страхе получить палкой по заднице.
Б Е С С М Е Р Т Н Ы Й
Фанати "Дніпра" (Черкаси) та "Динамо" (Київ) згадують сьогодні Олександра «Адамса» Дерев'янко - представника черкаського руху, а також столичного колективу «Albatross», який народився в цей день 1997 року.
Народжений в м. Сміла (Черкаської обл) Олександр почав займатися футболом під час навчання у школі. У 16-річному віці долучився до фанатського руху "Дніпра" та увійшов до складу молодого колективу «Лютичі». В сезоні 2016/17 пробив "Золитий сезон" за "Дніпро".
Серед черкаських фанатів мав псевдо «Казімір», адже хотів "малювати" обличчя опонентів на темах. Отже, почав активно займатися єдиноборствами. По закінченні навчання в технікумі приєднався до місцевого осередку «Нац корпусу», а згодом переїхав до Києва. У столиці активно підтримував "Динамо" та долучився до колективу «Albatross».
З вересня 2020 року «Адамс» став бійцем «Азову» та жив у Маріуполі, де й зустрів початок повномасштабного російського вторгнення. На бронемашині “Спартан” виконував вогневе прикриття, допомагав побратимам вийти з під обстрілів, врятувавши таким чином не одне життя. Олександр Дерев'янко поліг 3 квітня 2022 року під час бойового завдання.
Нещодавно в його рідних Черкасах з'явилося графіті, присвячене мужньому Воїну, якому тепер назавжди 24 роки. Дізнатися докладніше про історію життя Олександра можна на сайті фонду "Трибуна Героїв".
Народжений в м. Сміла (Черкаської обл) Олександр почав займатися футболом під час навчання у школі. У 16-річному віці долучився до фанатського руху "Дніпра" та увійшов до складу молодого колективу «Лютичі». В сезоні 2016/17 пробив "Золитий сезон" за "Дніпро".
Серед черкаських фанатів мав псевдо «Казімір», адже хотів "малювати" обличчя опонентів на темах. Отже, почав активно займатися єдиноборствами. По закінченні навчання в технікумі приєднався до місцевого осередку «Нац корпусу», а згодом переїхав до Києва. У столиці активно підтримував "Динамо" та долучився до колективу «Albatross».
З вересня 2020 року «Адамс» став бійцем «Азову» та жив у Маріуполі, де й зустрів початок повномасштабного російського вторгнення. На бронемашині “Спартан” виконував вогневе прикриття, допомагав побратимам вийти з під обстрілів, врятувавши таким чином не одне життя. Олександр Дерев'янко поліг 3 квітня 2022 року під час бойового завдання.
Нещодавно в його рідних Черкасах з'явилося графіті, присвячене мужньому Воїну, якому тепер назавжди 24 роки. Дізнатися докладніше про історію життя Олександра можна на сайті фонду "Трибуна Героїв".
Forwarded from Записки Динамівця
Українські діти тренуються під світлом фар автомобілів батьків після чергової терористичної атаки смєрдючих кацапів по енергетичній інфраструктурі України. Хєр вам ушльопки. Не на ту країну напали. Вас всіх знищать, а ці діти через 10 років стануть Чемпіонами світу з футболу. (Автор: Карамбольченко)
#russiaterroriststate
#russiaterroriststate