ЧС2022
Сьогодні розпочинається головна футбольна подія чотириріччя. Не можна сказати, щоб Чемпіонат Світу в Катарі чекали так само, як це буває з подібними великими турнірами. Політична заангажованість, скандали з хабарями (навіть навколо сьогоднішнього матчу-відкриття), досі незрозуміла точна кількість загиблих на будівництві інфраструктури, а також загальний антифутбольний вайб регіону. Сюди ж додаємо сам факт отримання Катаром чемпіонату (який не виглядає чесним, з якої б ми сторони не дивилися), а також перевдягнені у вболівальників різних країн найняті гастарбайтери.

Все перелічене змусило велику кількість вболівальників відвернутися від турніру. В багатьох європейських чемпіонатах проходили поодинокі (або навіть спільні) акції фанатських рухів із закликами бойкотувати цьогорічну світову першість. Збірна Данії навіть щось намагалася зробити з дизайном своїх тренувальних футболок, надрукувавши на них напис «Права людини для всіх». Втім, цей варіант форми організатори майже одразу забанили, зайвий раз підтвердивши те, що всі й так розуміли - ніяких прав будівельники-іноземці з найбідніших верств населення в Катарі не мають.

Що ж до вітчизняного інфопростору, то яка-неяка рекламна компанія чемпіонату все ж пройшла. Глядачі зможуть побачити 46 матчів турніру в прямому ефірі (а також 18 у запису) на «Суспільному», доступ до прямих трансляцій надає медіасервіс MEGOGO. Разом з тим, низка телеграм каналів вже анонсували онлайн трансляції та огляд гольових моментів для своїх читачів.

Про те, що українцям цьогоріч не до Чемпіонату Світу - годі й казати. До всіх вже згаданих в перших двох абзацах причин, додається війна та відсутність збірної на цьому турнірі. Можливо, якщо б наша національна команда зуміла влітку пройти Вельс, то участь на ЧС2022 намагалися б використати в медіа, як непогану можливість для населення аби змінити картинку сумної буденності. Та без наших на полі, за змаганнями будуть слідкувати не так охоче.

Сюди ж окремим пунктом можна зауважити незрозумілі заяви президента ФІФА Джанні Інфантіно, який напередодні старту турніру закликав про припинення вогню в Україні на час змагань. Все б нічого, але звісно ж це продиктовано бажанням нашого ворога отримати більш вигідні для себе умови. Окрім цього, серед учасників чемпіонату залишили збірну Ірану, наплювавши на їхню участь у війні проти нашої країни, та навіть на заклики самих же іранців зняти команду через тотальні репресії тамтешнього режиму щодо власних громадян.

Загалом виходить так, що не провівши ще жодного матчу, ЧС2022 вже встиг стати найбільш скандальним в історії. Це не говорить про те, що люди зовсім не будуть його дивитися. Але в день початку турніру можна стовідсотково стверджувати, що цьогорічні змагання зовсім не про футбол, а виключно про політику та великі гроші.

Футбол за будь-яких умов. Виглядає крутіше за цей ваш чемпіонат у Катарі. На відео фанати харківського "Металіста".

Фанати ФК "Олександрія" вкотре проявляють неабиякий креатив при обранні лотів для своїх аукціонів та розіграшів. На цей раз охочі можуть позмагатися за гільзу пострілу САУ 152 мм, оздоблену художнім розписом на близьку всім нам тематику.

Детальніше про умови, а також головну мету аукуіону - на сторінці руху.

На YouTube каналі «Очима Одеського Фаната» вийшло нове відео. Автор та ведучий відвідав нещодавній матч "Чорноморець" - ФК "Львів" в компанії кількох фанатів одеського клубу. З ким вдалося поспілкуватися навколо цієї гри, та що цікавого розповіли - Дивимось.

Революція. Здається, це слово стало змістовим синонімом до поняття про те, що означає бути українцем.

Цього дня в різні проміжки часу української незалежності мали свій початок дві історичні події, що безумовно вплинули на розвиток подій, які відбуваються з нами сьогодні. 21-го листопада 2013 року, українське суспільство, студентство вийшли на протест, який вже менш ніж за два тижні перетворився у справжнє повстання та, фактично, революцію проти режиму несправедливості. Ці героїчні сторінки стали першими у новому акті новітньої історії України.

Сьогодні, як ніколи, всі ми усвідомлюємо реальну ціну української Свободи та добре знаємо, що таке українська Гідність. Щонайменше, тому, що боротьба триває. Щобільше, тому, що за ці основоположні принципи українського буття віддали життя найкращі воїни, а ворог і досі продовжує посягати на тисячі й мільйони українських життів.

«Боротися» — вже безумовний рефлекс для кожного з нас. Тож останній розділ акту про боротбу українського народу, обов’язково буде написаний кров’ю тих, хто зазіхався на нашу свободу.

Данило Брусов