А круто, коли сторінки «Трибуна» та «Трендець» запозичують ідеї постів з тематичних каналів. Так чи інакше, але цифра варта уваги.

by: hard_gard_126

Новий випуск на каналі «Sport Arena», головний месседж якого - чому не треба підтримувати Василя Ломаченка у його завтрашньому бою проти американця Джемейна Ортіса.

https://youtu.be/RFbKrwdlQgo

На початку цього тижня в мережі активно обговорювалося затримання президента корпорації «Мотор Січ». Як відомо, 22 жовтня СБУ затримала В’ячеслава Богуслаєва за підозрою в колабораціонізмі та пособництві державі-агресору. Керівництво заводу затримане в рамках кримінального провадження щодо незаконного постачання товарів військового призначення для російської штурмової авіації, зокрема двигунів.

Виявилося, що 84-річний Богуслаєв має російське громадянство ще з 18 жовтня 2000 року. Відтоді він 4 рази обирався народним депутатом України та був членом комітету Верховної Ради з питань національної безпеки і оборони, що передбачало отримання доступу до державної таємниці.

За інформацію слідства, керівництво «Мотор Січі» діяло у змові з наближеними до Кремля представниками російської корпорації «Ростех», яка є одним із головних виробників озброєнь для збройних сил РФ. Отриману продукцію окупанти використовували для виробництва та ремонту російських ударних вертольотів типу: Мі-8АМТШ-ВН «Сапсан», КА-52 «Алігатор», Мі-28Н «Нічний мисливець».

Про свою давню історію ворожнечі з родиною Богуслаєвих згадували на тижні фанати “Металурга” (Запоріжжя). Історія розпочалася 2010 року, коли на президентських виборах між Тимошенко та януковичем, керівництво запорізького клубу зробило ставку на першу. І програло. Тоді у них фактично віджали клуб, а самі керівники “Металурга” вимушено полишили країну. Власником клубу став рафінований совковий дід Богуслаєв, а президентом - його син Олександр.

З цим пов'язана окрема цікава історія, адже команду сину віддали фактично для того, або відволікти його від казино. В Запоріжжі усі знали, що у молодшого Богуслаєва страшенна ігрова залежність і він програвав величезні кошти. Доходило до смішного, коли він вимагав від казино зробити окремий вхід, яким міг би користуватися лише він. До того ж наркотична залежність. Тож за допомогою клубу батько намагався залучити Олександра Богуслаєва до футбольної тусовки. Знайомив із функціонерами та власниками команд, возив на фінали єврокубків. Втім, це не спрацювало і казино взяло гору. Через кілька років "Металург" збанкротів. Вболівальники проводили акції протесту, але нічого не допомогло і довелося відбудовувати команду з самого початку.

В певному сенсі тепер можна говорити, що відбулася справедливість і все таке. Життя Богуслаєва та його родини після таких звинувачень вже не буде таким, як до цього. Але, якщо відійти від теми футболу, та поглянути на проблему комплексно, то в країні вона стоїть доволі гостро. Справа в тому, що більшість подібних до «Мотор Січі» підприємств радянського зразка, особливо пов'язаних з авіаційною галуззю, мають в своєму керівництві подібних богуслаєвих.

Варто сказати, що часто подібні великі підприємства - це щось на кшталт окремого "королівства", зі своїми внутрішніми правилами, законами та кланами. І чим більше це підприємство - тим більше в ньому таких процесів. Разом з тим, багато представників старої школи інженерів та просто господарників на цих підприємствах, все ще ностальгують за "тими часами". Вони вбачають себе членами чогось, типу клубу радянських конструкторів, який припинив існування через розпад СРСР. Що, звісно ж, на їхню думку, було великою історичною помилкою. Добре тут те, що з роками їх має ставати все менше, з об'єктивних причин.

Це все до того, що затримання Богуслаєва через понад 20 років його активного шпигунства та підривної діяльності в Україні на користь російської армії - це добре (хоча б через стільки років звернули увагу), але навряд чи щось вирішить в глобальному плані. Вихідці з певного часового відрізку минулого століття не бачать майбутнього технологічного розвитку України у відриві від країни-агресора.

Звісно, сюди можна додати більш матеріальні проблеми (наприклад ліцензування, коли підприємство весь час мало ліцензії на виготовлення певного типу двигунів, які не використовуються майже ніким окрім росіян), але то вже нюанси. Головне розуміння того, що Богуслаєв лише, якщо можна так говорити, верхівка проблеми. І, на жаль, це стосується на тільки авіаційної галузі.

Представники колективу «Young Hope» ("Динамо", Київ).

by: younghope.fcdk

Представники колективів «The Club» ("Шахтар", Донецьк) та «Парни СС» (Чернігів).

Футболка харківського "Металіста 1925" в руках німецького рятувальника Нільса Таля з Нюрнберга, на стадіоні однойменного клубу.

36-річний мешканець Нюрнберга, колишній боксер і нинішній професійний рятувальник, прибув до Харкова на початку травня 2022 року та протягом двох місяців працював в одній з пожежних частин міста. В цей час Нільс їздив на пожежі та допомагав харківським колегам освоювати нове обладнання, що надходило з різних кінців світу.

В 2022 році Нільс планував поїхати в навколосвітню подорож, але з початком повномасштабної війни почав планувати приїзд до нашої країни. Взявши відпустку, він вирушив до Харкова. Як повідомляється на сторінці "Металіста 1925", подаровану пожежнику футболку з підписами гравців команди - той передає на клубний аукціон "Нюрнберга", кошти від якого будуть спрямовані на підтримку сімей з Харкова.

Відзначаємо також розу в кольорах обох клубів. Харків та Нюрнберг є містами-побратимами з 1999 року. За роки співпраці баварське місто запроваджувало в Україні різноманітні освітні ініціативи. Зокрема, до початку повномасштабної війни в Харкові працював «Будинок Нюрнберга», який давав можливість всім охочим вивчити німецьку мову.