У середу 19 квітня 2023 року, Україна прощатиметься із загиблим Героєм та захисником України Федіком Сергієм Сергійовичем, більш відомим як Серьоня.
Нагадаємо, Федік Сергій Сергійович загинув 25 березня під час виконання бойового завдання щодо захисту незалежності України в Донецькій області
Останнє прощання із загиблим Героєм відбудеться у середу, 19 квітня, о 12:00 від стадіону Чорноморець.

Рік тому відрізані на правому березі Маріуполя сили «Азову» і суміжних підрозділів морської піхоти здійснили прорив на «Азовсталь».

Ворог постійно завдавав артилерійських ударів по єдиному мосту, яким можна було дістатись «Азовсталі». Частина бійців «Азову» змогли прорватись по мосту під пекельним вогнем противника. Інша — переправлялася по воді на човнах та вплав.

Під шквальними обстрілами, не залишивши напризволяще своїх поранених побратимів, азовці евакуювали їх, ризикуючи життями. Втрачаючи життя.

15 квітня — чорна сторінка в історії «Азову». Тоді полк втратив багатьох славних бійців. Справжніх воїнів. Безстрашних та відданих Україні.

Проте, ця чорна сторінка осяяна подвигом. Подвигом самовідданості, мужності та вірності. Ніхто і ніколи не зітре його з історії.

Наші побратими, які загинули під час прориву, назавжди в нашій пам'яті. Головне завдання «Азову» — не зганьбити їх чин. Не зганьбити пам'ять тих, хто поліг у жорстоких битвах з окупантом до них, і тих, хто загинув після. Гідно продовжити спільну святу справу — визволення України, і довести її до кінця.

Лиш тоді, коли будуть покарані всі кати українського народу; коли додому з полону повернуться всі наші брати; коли останній клаптик української землі знову стане вільним — тільки тоді ми зможемо сказати, що цю справу завершено. Їхню справу. Нашу справу.

by: jersey_ukraine

Початок сьогоднішнього матчу між "Оболонню" та тернопільською "Нивою". Урочистий перший удар по м'ячу виконав вболівальник столичного клубу, який дістав поранення захищаючи Україну.

Польща 🇵🇱
Фанати "Гурніка" (Забже) на п'ятничному виїзному матчі в Любліні. Банер на гостьовому секторі є нагадуванням про трагічні події 1940 року.

Катинський розстріл - узагальнена назва воєнного злочину, масової страти польських громадян, здійсненої органами НКВС СРСР за наказом партійно-державного керівництва СРСР одночасно у декількох місцях - головним чином у Катинському лісі (поблизу села Катинь Смоленської обл), в тюрмі міста Твер та в Харкові навесні 1940 року.

Як свідчать виявлені в 1990 і 1992 роках документи, розстріли проводили за рішенням особливої Трійки НКВС СРСР відповідно до постанови Політбюро ЦК ВКП(б) від 5 березня 1940 року. Ці висновки були підтверджені у 1990-2004 роках головною військовою прокуратурою РФ, що констатувала винесення «трійкою НКВС» смертних вироків 14 542 польським військовополоненим, і вірогідно встановлено смерть 1803 осіб.

Керівництво СРСР до 1990 року заперечувало свою причетність до цих розстрілів. Відповідно до радянської офіційної версії, польські громадяни були розстріляні в Катині 1941 року німецькими військами. Сьогодні цю вже маргінальну версію підтримують низка російські публіцистів.

Влада СРСР не могла надати вичерпної та зрозумілої відповіді на неодноразові запити польського уряду в Лондоні щодо зниклих польських військовополонених протягом 1940-1943 рр. Можливість захоплення та страти польських військовослужбовців частинами Вермахту при наступі в 1941 р., що стало офіційною версією СРСР пізніше, після 1943 року, коли масові місця поховань були знайдені та відкриті німцями, у відповідях польській стороні на запити впродовж 1941-1943 рр. - навіть не розглядалася.

3 березня 1959 року в таємній записці нр. Н-632-Ш на ім'я Хрущова голова КДБ Шелєпін запропонував знищити 21 857 особових справ розстріляних польських громадян. Пропозицію було затверджено. За даними цієї записки усього було розстріляно 21 857 осіб, з них у Катині 4 421 осіб, у Харкові 3 820 осіб, у Калініні 6 311 осіб й 7 305 осіб у таборах і в'язницях Західної України й Західної Білорусі.

Банер продовжує подорожувати фронтами визвольної війни. Стяг нашої спільноти в руках відомого представника колективу «Бузький Гард» (Миколаїв).

Вийшло нове інтерв'ю Давида «Хіміка» - представника колективу «Братія», захисника «Азовсталі». Цього разу на каналі у Раміни.

Детально про КМБ і критерії відбору до «Азову», обов'язки інструктора, спогади боїв у Маріуполі та багато іншого. Частина питань перетинаються з тими, на які співрозмовник відповідав у своїх минулих інтерв'ю, проте є багато нових.

Дивимось