Troublemakers & Ultras Action
12.4K subscribers
24.4K photos
7.84K videos
1 file
5.47K links
Український навколофутбол і не тільки.
Download Telegram
Тривають останні дні голосування по перейменуванню вулиці Комбінатна в Києві. Друзі та одноклубники Дениса «Сталкера» Рачінського запрошують охочих долучитися до голосування та залишити свій голос за перейменування вулиці на його честь.

Представник колективу «Ahnenerbe» ("Динамо", Київ) загинув 20 березня 2022 року внаслідок ворожого ракетного удару під час оброни столиці. Дізнатися більше про життя «Сталкера» можна з фільму, який вийшов наприкінці січня.

За посиланням докладніше про те, яким чином проголосувати за перейменування вулиці на честь Дениса Рачінського.
«Young Patriots» ("Металіст") в ілюстрованому зображенні на сторінці харківського колективу.

- "З початку повномаcштабноі війни колектив «Young Patriots», який на 90% складався з молодих людей 18-19 років, майже у повному складі всього колективу, стали до зброї та захисту нашого дому!

Усі знаходили свою діяльність, хтось в штурмовиках, хтось почав на арті, хтось на БПЛА, вже більше року ми воюємо, і цим, насправді підтверджуємо, назву свого колективу «Young Patriots».

За цей час ми знайшли багато вірних друзів, та однодумців з інших міст нашої країни, які стали нам як сім'я.
cult.kyiv, bravekyiv, bratiya_firm
З ким ми працюємо.
Тим, хто є - справжні!
Дякуємо!
Майбутнє належить нам
". (c)

by: young_patriots_family
Капітани "Руха" та київського "Динамо" розіграли м'яч/поле у сьогоднішньому матчі за допомогою великодніх писанок. Гра у Львові завершилась внічию (1-1).
"Буковина" провела перший домашній матч в поточному році, здолавши ФК "Чернігів" (3-1).

Футболісти та фанати чернівецького клубу з банером на честь Івана «Псіха» Голодрига - фаната "Буковини", який пішов у кращі світи 14 жовтня 2022 року, отримавши важкі поранення внаслідок ворожого ракетного обстрілу в районі міста Ізюм. Більше про історію життя Воїна - за посиланням.

by: ultras_fcbc
Media is too big
VIEW IN TELEGRAM
Відео від представника "Кривбасу" (Кривий Ріг).
This media is not supported in your browser
VIEW IN TELEGRAM
Відео від представників "Олександрії".

by: ultras.oleksandriya
У середу 19 квітня 2023 року, Україна прощатиметься із загиблим Героєм та захисником України Федіком Сергієм Сергійовичем, більш відомим як Серьоня.
Нагадаємо, Федік Сергій Сергійович загинув 25 березня під час виконання бойового завдання щодо захисту незалежності України в Донецькій області
Останнє прощання із загиблим Героєм відбудеться у середу, 19 квітня, о 12:00 від стадіону Чорноморець.
Рік тому відрізані на правому березі Маріуполя сили «Азову» і суміжних підрозділів морської піхоти здійснили прорив на «Азовсталь».

Ворог постійно завдавав артилерійських ударів по єдиному мосту, яким можна було дістатись «Азовсталі». Частина бійців «Азову» змогли прорватись по мосту під пекельним вогнем противника. Інша — переправлялася по воді на човнах та вплав.

Під шквальними обстрілами, не залишивши напризволяще своїх поранених побратимів, азовці евакуювали їх, ризикуючи життями. Втрачаючи життя.

15 квітня — чорна сторінка в історії «Азову». Тоді полк втратив багатьох славних бійців. Справжніх воїнів. Безстрашних та відданих Україні.

Проте, ця чорна сторінка осяяна подвигом. Подвигом самовідданості, мужності та вірності. Ніхто і ніколи не зітре його з історії.

Наші побратими, які загинули під час прориву, назавжди в нашій пам'яті. Головне завдання «Азову» — не зганьбити їх чин. Не зганьбити пам'ять тих, хто поліг у жорстоких битвах з окупантом до них, і тих, хто загинув після. Гідно продовжити спільну святу справу — визволення України, і довести її до кінця.

Лиш тоді, коли будуть покарані всі кати українського народу; коли додому з полону повернуться всі наші брати; коли останній клаптик української землі знову стане вільним — тільки тоді ми зможемо сказати, що цю справу завершено. Їхню справу. Нашу справу.
Початок сьогоднішнього матчу між "Оболонню" та тернопільською "Нивою". Урочистий перший удар по м'ячу виконав вболівальник столичного клубу, який дістав поранення захищаючи Україну.
Forwarded from Tr.Ukr.Help
Прийшов знову час звітів:

Якщо сумарно, трохи менше ніж за пів року ми зібрали для наших читачів, та не тільки: 557.258грн. 420 лотів!

Це за у середньому 1327грн за лот.

Також не рідко наші участники та фонд нашого проекту донатив тих, хто того потребував.
Немало нашого мерча поїхало у вигляді подарунків до наших військових, разом, ми організували декілька меморіальних заходів.

Найвища ставка нашого проекту: 20к грн.
Найнижча: 100грн.

Жодного разу, ніхто з наших учасників не був ошуканий, усі лоти завжди доїзжали до адресату.

Нажаль декілька разів ми були вимушені заміняти лот, але це крайне рідко!

Дякуємо Вам за довіру, та участь!
Продовжуємо працювати на перемогу!
Польща 🇵🇱
Фанати "Гурніка" (Забже) на п'ятничному виїзному матчі в Любліні. Банер на гостьовому секторі є нагадуванням про трагічні події 1940 року.

Катинський розстріл - узагальнена назва воєнного злочину, масової страти польських громадян, здійсненої органами НКВС СРСР за наказом партійно-державного керівництва СРСР одночасно у декількох місцях - головним чином у Катинському лісі (поблизу села Катинь Смоленської обл), в тюрмі міста Твер та в Харкові навесні 1940 року.

Як свідчать виявлені в 1990 і 1992 роках документи, розстріли проводили за рішенням особливої Трійки НКВС СРСР відповідно до постанови Політбюро ЦК ВКП(б) від 5 березня 1940 року. Ці висновки були підтверджені у 1990-2004 роках головною військовою прокуратурою РФ, що констатувала винесення «трійкою НКВС» смертних вироків 14 542 польським військовополоненим, і вірогідно встановлено смерть 1803 осіб.

Керівництво СРСР до 1990 року заперечувало свою причетність до цих розстрілів. Відповідно до радянської офіційної версії, польські громадяни були розстріляні в Катині 1941 року німецькими військами. Сьогодні цю вже маргінальну версію підтримують низка російські публіцистів.

Влада СРСР не могла надати вичерпної та зрозумілої відповіді на неодноразові запити польського уряду в Лондоні щодо зниклих польських військовополонених протягом 1940-1943 рр. Можливість захоплення та страти польських військовослужбовців частинами Вермахту при наступі в 1941 р., що стало офіційною версією СРСР пізніше, після 1943 року, коли масові місця поховань були знайдені та відкриті німцями, у відповідях польській стороні на запити впродовж 1941-1943 рр. - навіть не розглядалася.

3 березня 1959 року в таємній записці нр. Н-632-Ш на ім'я Хрущова голова КДБ Шелєпін запропонував знищити 21 857 особових справ розстріляних польських громадян. Пропозицію було затверджено. За даними цієї записки усього було розстріляно 21 857 осіб, з них у Катині 4 421 осіб, у Харкові 3 820 осіб, у Калініні 6 311 осіб й 7 305 осіб у таборах і в'язницях Західної України й Західної Білорусі.