Президент столичного ЦСКА з побратимами на Донецькому напрямку. Праворуч на фото: банер із зображенням Сергія «Твікса» Абдюкова - представника колективів «Old Castle» та «Honor Firm» ("Геліос"), який поліг у боях за Маріуполь 26 березня 2022.

by: fightcluboldcastle

Представник колективу «Young Hope» ("Динамо", Київ).

17-річний український легіонер хорватського "Хайдука" (U-19) Давид Фесюк святкує вчорашній успіх в юнацькій Лізі Чемпіонів. В 1/4 фіналу клуб зі Спліта здолав на виїзді дортмундську "Боруссію" і тепер боротиметься за вихід до фіналу в матчі з "Міланом".

Підтримати свою юнацьку команду у важливому матчі, до Німеччини прибули близько 5 000 хорватських вболівальників. Можливо, саме ця підтримка і стала для гостей вирішальною, адже для з'ясування переможця знадобилася тривала серія пенальті. Все вирішилося лише після 9-ти ударів (9-8).

Давид Фесюк - уродженець Дубна (Рівненської обл) є вихованцем академії Марека Хамшика та виступав у Словаччині за юнацькі команди "Слована". До Хорватії переїхав влітку 2021 року та став наймолодшим гравцем "Хайдука", який вдягнув капітанську пов'язку в основному складі. Щоправда, це досягнення припадає на благодійний матч проти донецького "Шахтаря" вже під час повномасштабної війни, а тому має, скоріше, символічне значення.

Зараз же можна сказати, що "Хайдук" придбав молодого українського голкіпера, маючи надію зростити гравця високого рівня. Перспективний юнак раніше був на оглядинах в мадридському "Реалі", "Валенсії" та "Вільярреалі", але відсутність паспорта ЄС у його батьків не дозволила законно переїхати до Іспанії. З осені 2021 року Давид виступає за юнацьку збірну України.

"Немає сечі терпіти ці борошна"
Насправді ж це текстівка на трибуні "Левськи" (Софія) на домашньому матчі проти "Ботева" (Враца), минулої суботи. Банер підіймає питання декомунізації болгарської столиці, а абревіатура "МОЧА" є скороченою назвою пам'ятника радянській армії - Монумент на Освободителна Червена Армия. Хоча, навіть поверхнево зазирнувши в історію Болгарії можна зрозуміти, що ніякою визволителькою для болгарського народу радянська армія не була. Тому ті, хто виступає за демонтаж, або хоча б перенос постаменту з центру столиці, читають цю абревіатуру дещо інакше - Монумент на Окупационна Червена Армия.

Пам'ятник в центрі Софії неодноразово ставав приводом для дискусій в болгарському суспільстві. Відкритий в 1954 році на честь військових червоної армії, насправді, він має досить небагато спільного з історією Болгарії. Справа в тому, що попри тиск з боку Німеччини, Болгарія так і не оголосила війну СРСР, а на початку вересня 1944 року заявила про свій нейтралітет. Незважаючи на це, вже 5 вересня 1944 р. СРСР оголосив війну Королівству Болгарія. Вторгнення червоної армії стало сигналом для прокомуністичного повстання в Софії, яке завершилося поваленням Регентської ради через 4 дні.

Після цього в країні почалися масштабні репресії проти тих, хто не був згідний із новим режимом. Були страчені тисячі представників освічених верств населення - вчителів, підприємців, церковників. Через болгарський ГУЛАГ пройшли близько 200 тис. людей. Тому суперечки щодо актуальності 45-метрової споруди (найвищого в Європі пам'ятника такого типу) точаться в Болгарії вже багато років. Перші спроби прибрати, або хоча б перенести монумент на іншу локацію, здійснювалися ще в 1993 році. Кілька разів приймалися рішення і наче починався якийсь рух в цьому напрямку, але все згорталося через нестачу політичної волі. Звісно ж, проти знесення пам'ятника рабству та окупації постійно висловлювалися проросійські політичні сили, використовуючи приблизно ті ж самі аргументи, котрими багато років успішно користувалися проросійські сили і у нас.

Так все ж, схоже, що на цей раз все має вирішитися. 23 лютого 2023 року болгарський вчений Свєтлозар Раянов розбив молотком табличку зі словом "визволителька", зауваживши журналістам, що некоректно знущатися над цілим народом. А вже 9 березня Муніципалітет Софії постановив перенести пам'ятник з центру міста та оголосити конкурс на оформлення простору, що звільниться після цього. Наприклад, це може бути пам'ятник болгарській державності, Тут треба відзначити, що для того аби прийти до такого рішення, громадянам Болгарії прийшлося дочекатися повномасштабної війни в Україні та побачити жахи, до яких призводить така "пам'ять".