Третій день протестів у Тбілісі🇬🇪 минув у більш спокійному руслі аніж це було у вівторок та середу. Захід не приніс якихось екшен сцен та пройшов у відносно доброзичливій атмосфері. Причиною цьому можна вважати ті певні успіхи, яких вже було досягнуто минулими днями. Так ще вранці четверга стало відомо, що партії з парламентської більшості Грузії відкликають (фактично лише тільки мають відкликати) законопроект «Про прозорість іноземного впливу», через ухвалення якого протести і почалися.

Також важливим фактором, який вплинув на градус акції третього дня, стало виконання ще однієї вимоги протестувальників - звільнення з під варти всіх затриманих протягом попередніх двох вечорів. Таким чином відпустили 132 з 133 затриманих. Але протести триватимуть й надалі, адже тепер учасники акції вимагають відставки уряду та дострокових виборів до парламенту. Крім того, частина опозиції заявляє, що протести продовжаться до досягнення цілковитої впевненості у непорушності шляху і курсу в Європу.

У четвер на акції також лунав гімн України, гасла на підтримку нашої країни та заряди про кремлівського хуйла.

Той самий інцидент між вболівальниками "Феєнорда" та стюардами зі вчорашнього матчу.

Комісія Ліги покарала Шльонск Вроцлав. Все завдяки банеру з гаслом «Це не наша війна», який вболівальники вивісили під час матчу проти познанського «Леха», який відбувся 26 лютого.Під час зустрічі з познанським «Лехом» у рамках 22-го туру Екстракласи вболівальники «Шльонська» вивісили банер «Це не наша війна», що викликало бурхливий резонанс у футбольній спільноті. Це гасло ввів у дискурс публіцист та історик Лешек Сикульський, чия антиукраїнська пропагандистська кампанія називається «Це не наша війна».


На засіданні 1 березня Комітет Ліги наклав на Шльонск Вроцлав штраф у розмірі 15 000 злотих за поведінку вболівальників та організацію матчу проти познанського Леха. Штраф недійсний. На його кількість впливає повторне вивішування банера, не пов'язаного з матчем, - сказав Бартош Ожеховскі, директор з комунікацій Ekstraklasa.

Це була не перша така акція, пов'язана з фанатами Шльонська. На початку жовтня вболівальники клубу з Вроцлава вивісили банер із гаслом «Зупинити українізацію Польщі».

Донат

До попереднього допису. Поки одні вивішують безглузді банери та отримують за це покарання, пара фрагментів з польських подкастів:

- Ти в стресі, на позиції, тебе обстрілюють і виявляється, що штрих, який їде повз на велосипеді і махає тобі рукою - це тип, який шле смс - де ти стоїш і хоче тебе вбити. Як би ти реагував? А той чел, мій кореш, мені логічно сів і пояснив, що немає варіантів, щоб ми розстрілювали цивільних. Просто немає. Як це порівняти з Росією? Як це порівняти з 400 могилами в Ізюмі, як це порівняти з 70 з чимось тілами у Бучі, які я бачив? Як це порівняти з тим тілом в Макарові у замінованій хаті, яке їла собака, що я бачив. Як це все порівняти? Це неможливо порівнювати. Це два різні світи. Це не армія проти армії, це не солдати проти солдат. Це якісь воїни, кращі чи гірші, я говорю про українців, захисники, проти дикунів.

- Він сидить у окопі, не маючи нічого, типу приладу нічного бачення чи тепловізора. Він не має цих можливостей і він теж боїться. Це хлопець, який день за днем, ніч за ніччю відбиває атаки якихось чергових вагнерівців, чергових зеків, тощо. Їбашить по них зі свого звичайного калаша. І ще чує історії, що двома днями раніше у спостережному пункті зарізали ножами його колегу. Ножами це зробили вагнерівці, розумієш? І привезли тіло в дірах від ножів. Він дивиться на все це і знаєш, що думає? Завтра я. По всіх стрілятиму, розумієш, ні? І ніхто до нього вночі не підходив до його позиції. Він сидів там сам і стріляв по всіх. Наступав день окей, відпочивали. Вже могли до нього нормально підійти.