Представники "Металіста" (Харків) в Донецькій області.

by: pan_kapral

Доповнення до сьогоднішнього допису про Максима Кагала. Уважні читачі помітили помилку в першому абзаці, зауваживши, що «Пістон» активно підтримував ФК "Кремінь" (Кременчук) наприкінці нульових - початку 10-х років, та навіть пробив "Золотий сезон" 2010/11.

Саме участь у навколофутбольному русі рідного міста мотивувала Максима розпочати свій шлях у спорті. За словами одноклубників, в той час він тренувався по 6 чи 7 разів на тиждень. Пізніше, коли сектор "Креміня" почав сипатися, «Пістон» відійшов від футбольних справ, зосередившись виключно на спорті, а з початком війни на Сході долучився до «Азову».

Крім того, в одній зі статей про життя та загибель мужнього захисника Маріуполя, наведені слова представника прес-служби ФК "Кремінь" про те, що «Пістон» був активним вболівальником місцевої команди. Вдячні небайдужим читачам за допомогу у встановленні важливого факту з біографії полеглого Героя.

На фото: Максим Кагал на секторі "Креміня".

Іспанія 🇪🇸
Представники Ultras Sur ("Реал", Мадрид) на останньому матчі минулого року проти "Вальядоліда". Виїзна гра мадридського клубу, що проходила 30 грудня, досі обговорюється в іспанській та світовій пресі, адже на трибунах знову ображали чорношкірого гравця гостей Вінісіуса Жуніора. Символічно, що інцидент стався на 88-й хвилині гри, коли бразилець був замінений на Луку Модрича та йшов навколо поля до лави запасних столичної команди. Щоправда, расистські вигуки лунали переважно з боку вболівальників місцевої команди. Сам гравець відповів трибунам жестами.

Загалом, гра у Вальядоліді - далеко не перший випадок, коли Вінісіус бідкається на расистські образи. Іспанські вболівальники полюбляють називати його мавпою і активно робили це під час виїзних матчів "Реалу" проти "Барселони" (2021 р.), а також "Мальорки" та "Атлетіко" (обидва в 2022 році). Ситуація стала ще більш напруженою у вересні минулого року, коли Вінісіуса порівняли з 🐵 вже в ефірі футбольної теле-передачі El Chiringuito TV. Приводом для цього стали танці бразильського гравця, котрими він святкує голи у ворота суперників.

Після звітного виїзного матчу, бразилець знов активно жалівся на расизм по відношенню до себе у твіттері та звинуватив Ла Лігу в тому, що вони роблять недостатньо для викорінення расизму на трибунах. В свою чергу, Ла Ліга подала офіційну скаргу до Комітету проти насильства, який займається випадками дискримінації. Втім, всі ці протоколи та скарги є суто формальними, адже зазвичай не призводять до якихось серйозних та персональних санкцій до когось з вболівальників. Прокурори посилаються на відсутність доказів, неможливість встановити винних та інші цілком логічні обставини. Якщо багатотисячний натовп вважає гравця мавпою, то кого конкретно за це можна притягнути до відповідальності? І як це це можна зробити практично?

В цій ситуації проявляється один з небагатьох плюсів того, що активні представники Ultras Sur вже давно не відвідують домашні матчі свого клубу, збираючись для їх перегляду в пабах або деінде ще. В зворотньому випадку, "винних" одразу б знайшли, домалювавши всі необхідні свідчення та докази і показали б у новинах. Цікаво тільки, як би потім пояснювали самому Вінісіусу, що на інших стадіонах країни він досі чує з трибун характерні вигуки?

Такі як Стас не вмирають. Такі залишають відбиток у всіх, хто їх знав

Чесний, прямолінійний, справедливий, доблесний. Таким залишився Метро в моїй пам’яті

by: evangilee1706

В продовження теми Різдва. На відео: представники львівських "Карпат".

Добірка фрагментів з життя Олексія «Солдата» Рубцова - представника колективу «Трудові Резерви» ("Динамо", Київ).

Олексій Рубцов - старший лейтенант Збройних Сил України, відомий не лише серед фанатів столичного клубу. Мав авторитет серед навколофутбольної спільноти та повагу серед побратимів по зброї. Досконало знав військову справу, захищав Україну під час війни на Сході, брав участь у боях за Широкино.

Після поранення повернувся до цивільного життя та знову став до зброї з перших днів повномасштабної війни. Був учасником оборони Києва та знищував окупантів на Харківському напрямку. Поліг у бою з ворогом в Донецькій обл.

В суботу стало відомо про підписання президентом України указу, який вводить в дію рішення РНБО про санкції щодо 119 осіб, серед яких російські публічні діячі, а також українці, пов'язані з країною-агресором. Серед цього списку опинився Анатолій Тимощук - колишній капітан збірної України.

Згідно рішення, щодо Тимощука на 10 років вводяться наступні санкції: заборонено в'їзд в Україну, він позбавлений усіх державних нагород, отримав заборону на отримання у власність земельних ділянок, заблоковано всі його активи - фінанси, рухоме та нерухоме майно на території нашої країни. Раніше також повідомлялося, що Тимощука було позбавлено усіх спортивних титулів та нагород, а УАФ ще в березні минулого року заборонила йому займатися футбольною діяльністю на території України.

Нагадаємо, що окрім довгого мовчання та відсутності позиції стосовно російської агресії проти України, колишнього футболіста підозрюють у співпраці з ФСБ. Весь цей час він продовжує працювати в структурі санкт-петербурзького "Зеніту". Цікаво, що батько Тимощука пішов в ТрО ще на початку повномасштабної війни.

Сам уродженець Луцька, який провів 144 матчі у футболці збірної України, вперше публічно висловився про війну лише в грудні: - "Я живу тут багато років, мої діти ходять тут до школи. Не бачу різниці між народами України та Росії. У нас однакові мислення та менталітет. "Зеніт" – мій дім, я не планую нікуди їхати. Люди завжди будуть говорити і погано, а ті, хто каже, який я поганий, нехай згадають, скільки матчів я зіграв за збірну України і скільки користі їй приніс. Те, що я мовчу про сво (війну) не говорить про те, що я підтримую її чи ні. У кожного є своя позиція, моя в тому, що не все так однозначно, тому я намагаюся про це не говорити". (с)

Зрозуміло, що після таких слів персональні санкції були лише питанням найближчого майбутнього. Як бачимо, знадобилося менше місяця.