- "Щасливі моменти - це коли звільняєш території і села, і люди, які були вісім місяців під окупацією, всі раді тебе бачити. Це найбільше щастя". (c)

Юрій Охримчук - представник вінницької "Ниви", відомий своїми мотивуючими відео, дав коментар одному з регіональних сайтів новин. Також, Юрій від самого початку носить патч нашої спільноти, чим окремо пишаємось.

Читати

Сюжет в ефірі телеканалу 1+1, що розповідає про Євгена «Греплера» Слюсаренко - представника колективу «North Company» ("Динамо", Київ), який загинув 22 квітня 2022 року в бою у с. Вільхівка (Харківської обл.).

З початком повномасштабної війни Євген брав участь в обороні столиці у складі одного з добробатів, після чого продовжив захищати країну на Харківському напрямку, де і прийняв свій останній бій.

У сюжеті батько полеглого Воїна, а також його тренер з панкратіону Олександр Гришко, розповідають про життєвий шлях Євгена та великі перспективи у спорті, яким так і не судилося здійснитися.

Beaver Stadium! Рекорд посещаемости 110 753! Находится в Юниверсити Парке, округ Центр Каунти, штат Пенсильвания, США.

Вчора в столиці прощалися з Максимом «Пістоном» Кагалом. Боєць «Азову», захисник Маріуполя родом з Кременчука - не був представником фанатських колективів, проте його часто можна було побачити навколо тусовки (переважно на спортивних івентах).

Народжений в Кременчуці, Максим був постійним учасником аматорських турнірів зі змішаних єдиноборств «Іду на Ви», щоразу демонструючи вправність та волю до перемоги. В подальшому йому вдалося розвинутися як спортсмену, вже на рівні міжнародних змагань, ставши Чемпіоном Світу з кікбоксингу за версією ISKA (2014 рік). Перемоги не давалися легко, проте він докладав максимум зусиль.

В липні 2015 року «Пістон» змінив спортивну кар'єру на військову форму, долучившись до полку захисників Маріуполя. Згодом закінчив курси, ставши старшим сержантом. Але і тут боєць не забував втілювати свої спортивні амбіції, виступаючи від полку на всіх можливих змаганнях, які проводили ЗСУ та Нацгвардія: бокс, кросфіт, біг, змагання з перешкодами, тощо.

Загинув Максим Кагал 25 березня 2022 року. Під час оборони позицій в околицях Маріуполя поряд з ним впала ворожа авіабомба. Герої України, кавалер ордена «Золота Зірка» (посмертно). Друзі полеглого Воїна працюватимуть над тим, аби втілити в життя його мрію - відкрити спортивний хаб у Кременчуці. Для нього було важливим, аби всі діти, не зважаючи на фінансовий стан їхніх родин, могли реалізувати себе в спорті.

До вашої уваги один з боїв за участі «Пістона» на турнірі ІНВ (2013 рік).

❄️

by: ultras_kryvbas

Представники "Металіста" (Харків) в Донецькій області.

by: pan_kapral

Доповнення до сьогоднішнього допису про Максима Кагала. Уважні читачі помітили помилку в першому абзаці, зауваживши, що «Пістон» активно підтримував ФК "Кремінь" (Кременчук) наприкінці нульових - початку 10-х років, та навіть пробив "Золотий сезон" 2010/11.

Саме участь у навколофутбольному русі рідного міста мотивувала Максима розпочати свій шлях у спорті. За словами одноклубників, в той час він тренувався по 6 чи 7 разів на тиждень. Пізніше, коли сектор "Креміня" почав сипатися, «Пістон» відійшов від футбольних справ, зосередившись виключно на спорті, а з початком війни на Сході долучився до «Азову».

Крім того, в одній зі статей про життя та загибель мужнього захисника Маріуполя, наведені слова представника прес-служби ФК "Кремінь" про те, що «Пістон» був активним вболівальником місцевої команди. Вдячні небайдужим читачам за допомогу у встановленні важливого факту з біографії полеглого Героя.

На фото: Максим Кагал на секторі "Креміня".

Іспанія 🇪🇸
Представники Ultras Sur ("Реал", Мадрид) на останньому матчі минулого року проти "Вальядоліда". Виїзна гра мадридського клубу, що проходила 30 грудня, досі обговорюється в іспанській та світовій пресі, адже на трибунах знову ображали чорношкірого гравця гостей Вінісіуса Жуніора. Символічно, що інцидент стався на 88-й хвилині гри, коли бразилець був замінений на Луку Модрича та йшов навколо поля до лави запасних столичної команди. Щоправда, расистські вигуки лунали переважно з боку вболівальників місцевої команди. Сам гравець відповів трибунам жестами.

Загалом, гра у Вальядоліді - далеко не перший випадок, коли Вінісіус бідкається на расистські образи. Іспанські вболівальники полюбляють називати його мавпою і активно робили це під час виїзних матчів "Реалу" проти "Барселони" (2021 р.), а також "Мальорки" та "Атлетіко" (обидва в 2022 році). Ситуація стала ще більш напруженою у вересні минулого року, коли Вінісіуса порівняли з 🐵 вже в ефірі футбольної теле-передачі El Chiringuito TV. Приводом для цього стали танці бразильського гравця, котрими він святкує голи у ворота суперників.

Після звітного виїзного матчу, бразилець знов активно жалівся на расизм по відношенню до себе у твіттері та звинуватив Ла Лігу в тому, що вони роблять недостатньо для викорінення расизму на трибунах. В свою чергу, Ла Ліга подала офіційну скаргу до Комітету проти насильства, який займається випадками дискримінації. Втім, всі ці протоколи та скарги є суто формальними, адже зазвичай не призводять до якихось серйозних та персональних санкцій до когось з вболівальників. Прокурори посилаються на відсутність доказів, неможливість встановити винних та інші цілком логічні обставини. Якщо багатотисячний натовп вважає гравця мавпою, то кого конкретно за це можна притягнути до відповідальності? І як це це можна зробити практично?

В цій ситуації проявляється один з небагатьох плюсів того, що активні представники Ultras Sur вже давно не відвідують домашні матчі свого клубу, збираючись для їх перегляду в пабах або деінде ще. В зворотньому випадку, "винних" одразу б знайшли, домалювавши всі необхідні свідчення та докази і показали б у новинах. Цікаво тільки, як би потім пояснювали самому Вінісіусу, що на інших стадіонах країни він досі чує з трибун характерні вигуки?