Тільки останніми днями надійшли звістки про загибель на фронті таких синів України, як:
- Антон Коломієць - херсонський журналіст та режисер, котрий шість років поспіль прогнозував погоду на телеканалі «Скіфія» (пізніше «Суспільне»), а також був режисером прямих ефірів;
- Володимир Єжов - гейм-дизайнер гри "Козаки 2", а також один з розробників гри "S.T.A.L.K.E.R. Чисте небо". Поліг разом з Олегом «Рибою» Рибальченко - представником київського "Динамо";
- Геннадій Афанасьєв - колишній політв’язень з Криму, один із фігурантів справи так званої "групи Сенцова", в межах якої російські окупаційні сили переслідували кримчан, котрі виступали проти анексії півострова. Провів у російських катівнях 767 днів;
- Юрій «Святоша» Горовець - командир диверсійної групи, котра робила важливі справи в Білгородській, Брянській та Курській областях;
- Максим «Непийпиво» Михайлов - відомий націоналіст та романтик, який їздив на Кубань ще до Майдану, організовувати протести на Росії.

І це далеко не всі прізвища з тих, які може побачити будь-хто, просто відкривши перші шпальти сайтів новин за останні дні. Не кажучи вже про регіональні ЗМІ, які пишуть про полеглих героїв, відомих переважно в своїх областях та містечках. На прикладі лише цих кількох днів можна зрозуміти неспівставність тих жертв, які платить наша країна та ворог. Величезна кількість наших полеглих мали б не просто жити на цій землі, але й створювати майбутнє України, в тих чи інших напрямках та аспектах.

#on_tour
«Ліптон» - польський🇵🇱 доброволець з міста Гливиці, боєць 214-го окремого батальйону. Захисник Бахмуту, котрий також брав участь в інших відомих операціях, у вчорашньому випуску на каналі «Бутусов плюс».

Повний випуск

Починаємо день з милоти. Правильний🐱та шеврон.

Представник ЦСКА (Київ).

by: durnyye1336golovy

Розкажу вам про один цікавий випадок, з перших тижнів повномасштабної.

Багато хто бачив, ще більше фотографувались і зто тільки не їздив на бронеавтомобілі «Тигр», який на початку березня опинився в Миколаєві, проте мало хто знає його авантюрну історію.

А діло було наступним чином, десь 3-4 березня Голова МОВА покликав мене та сказав що місцеві сили опору в Снігурівці притрофеїли кацапську техніку в якій був справний модуль та на борту якої були важливі документи, але був один нюанс Снігурівка хоч і не була окупованою, втім фактично було підконтрольно зсрф. Всі маршрути окупантів пролягали крізь неї, а лінія фронту була трохи вище Калинівського кільця тож довго переховувати його було вкрай небезпечно.

Зв‘язались ми тоді з теперішнім Головою Снігурівської військової адміністрації та почали обговорювати як нам це діло провернути, перед Снігурівкою по трасі вже стояв пересувний б/п противника, а їхній маршрут постійно пролягав мимо ангару де стояла техніка.

Окрім «експорту» ми мали задачу провернути і певний «імпорт» предметів в яких дуже потребувала місцева самооборона, що ще більше ускладнювало задачу.

Короче перша спроба не увінчалась успіхом, стоячи на крайньому посту 137 бату ми отримали інфу про ворожий б/п нижче Снігурівки. Вдала спроба була днем пізніше, вирішили їхати на «пролізе» плану як такового не було,ворог за нашою інфою та по інфі спеців «кочував» паралельними трасами, чим ми і скористались. Приїхали , самооборона передала трофей, документи, ми передали «гостинці» після чого рванули назад, вже наступного дня ворожа техніка знову їздила по наших слідах. Діючим особам тепер нічого не загрожує тож я спокійно можу цю історію розказати😉