Щодо історії "незалежності" України
Оголосивши себе 29 років тому незалежною державою, Україна начебто вийшла з-під радянського "гніту", зробившого її ж тією, за яку справді не тільки не соромно, а ще й пишатися треба.
Але колишні комуністи стали за один день палкими "патріотами" України, хоча до того спокійно собі йшли за партією: де партія, там і Кравчук. Цим людям народ, який зробив максимальну ставку на червоне, довірив життя та майбутнє, але програв так, що досі відгукується.
Але як це все було, тобто що відбувалось роками незалежності? Чому народ досі кожні 5 років грає в азартні ігри, з кожним разом як завзятий гравець, а власник казіно (олігархія) користується його почуттями та надіями.
Отже, 1991 року на теренах минулої УРСР установився капіталізм, почали нищити соціалістичні перемоги та досягнення, втілюючи інтереси приватного капіталу.
Почалося з лозунгів про Україну, яка, переставши бути під Росією (дуже цікаво), стане як Франція. Це, зрозуміло, просто слугувало відволіканню населення від реальних проблем. Напевно, отримавши від молоді "кредит довіри", Кравчук вклав його в будівництво "справедливої ринкової економіки, нової України за європейським зразком"? Щось не схоже: відбулося жахливе скорочення ВВП (з 82 млрд долларів у 1990 до 73 у 1992), зросла інфляція (2000% у грудні 1992 року), зменшилися обсяги виробництва і кількість робочих місць – олігархам, що почали виникати разом із початком приватизації, не потрібна працююча економіка.
Проте за наступного президента, Кучми, вони вже окреслилися як повноважний державний панівний клас, що з часом ступив на шлях закріплення своєї влади через стабілізацію країни, тому економіка справді вийшла з кризи.
Однак між групами еліти загострилися суперечності, й у 2004 році відбулась Померанчева революція". Нова влада показала себе "прекрасним" договором із Путіним про газ, кризою 2008 року, яка принесла багато жертв та стала наслідком входженням України у світову капіталістичну систему.
Цю владу замінила нова, налаштована так чи інакше проти минулого курсу Ющенка, а через деякий час Янукович був зкинутий у ході "революції" Гідності — але докладніше про ці події та їх наслідки аж до сьогодення радимо вам читати в статті РФУ "Постмайданная Украина".
#Гаврош
#день_в_истории
Оголосивши себе 29 років тому незалежною державою, Україна начебто вийшла з-під радянського "гніту", зробившого її ж тією, за яку справді не тільки не соромно, а ще й пишатися треба.
Але колишні комуністи стали за один день палкими "патріотами" України, хоча до того спокійно собі йшли за партією: де партія, там і Кравчук. Цим людям народ, який зробив максимальну ставку на червоне, довірив життя та майбутнє, але програв так, що досі відгукується.
Але як це все було, тобто що відбувалось роками незалежності? Чому народ досі кожні 5 років грає в азартні ігри, з кожним разом як завзятий гравець, а власник казіно (олігархія) користується його почуттями та надіями.
Отже, 1991 року на теренах минулої УРСР установився капіталізм, почали нищити соціалістичні перемоги та досягнення, втілюючи інтереси приватного капіталу.
Почалося з лозунгів про Україну, яка, переставши бути під Росією (дуже цікаво), стане як Франція. Це, зрозуміло, просто слугувало відволіканню населення від реальних проблем. Напевно, отримавши від молоді "кредит довіри", Кравчук вклав його в будівництво "справедливої ринкової економіки, нової України за європейським зразком"? Щось не схоже: відбулося жахливе скорочення ВВП (з 82 млрд долларів у 1990 до 73 у 1992), зросла інфляція (2000% у грудні 1992 року), зменшилися обсяги виробництва і кількість робочих місць – олігархам, що почали виникати разом із початком приватизації, не потрібна працююча економіка.
Проте за наступного президента, Кучми, вони вже окреслилися як повноважний державний панівний клас, що з часом ступив на шлях закріплення своєї влади через стабілізацію країни, тому економіка справді вийшла з кризи.
Однак між групами еліти загострилися суперечності, й у 2004 році відбулась Померанчева революція". Нова влада показала себе "прекрасним" договором із Путіним про газ, кризою 2008 року, яка принесла багато жертв та стала наслідком входженням України у світову капіталістичну систему.
Цю владу замінила нова, налаштована так чи інакше проти минулого курсу Ющенка, а через деякий час Янукович був зкинутий у ході "революції" Гідності — але докладніше про ці події та їх наслідки аж до сьогодення радимо вам читати в статті РФУ "Постмайданная Украина".
#Гаврош
#день_в_истории
👍1
Договір про концесію морпорту «Ольвія»
«Другий переможець на концесію портів за тиждень - є! Порт "Ольвія" в Миколаєві отримає 3,4 млрд грн інвестицій з Катару! Завершився концесійний конкурс в порту "Ольвія". Переможець - компанія з Катару QTerminals. Це провідний портовий оператор Катару», - написав Гончарук.
Період дії концесії триватиме 35 років, протягом яких концесіонер зобов'язується:
- забезпечити належне функціонування і обслуговування порту;
- щорічно платити концесійний платіж у розмірі не менше 80 млн грн з урахуванням індексації та 0,75% від чистого доходу концесіонера. Це в 16 разів більше, ніж прибуток порту за минулий рік;
- внести кошти в розвиток інфраструктури Миколаєва - не менше 80 млн грн внеску на вирішення інфраструктурних проблем Корабельного району міста;
- здійснити будівництво нових об'єктів нерухомості на території підприємства, що охоплюють, зокрема, але не виключно: зерновий термінал або універсальний перевантажувальний комплекс проектних, потужністю 2 млн тонн, зернових вантажів на рік та інфраструктурні/промислові об'єкти нерухомості в північній частині порту;
- протягом перших 3,5 років з початку концесії здійснити інвестиції в об'єкт концесії не менше 1,56 млрд грн, а протягом перших 10 років додатково інвестувати не менше 1,8 млрд грн;
- забезпечити мінімальний обсяг перевалки вантажів не менше 2,55 млн тонн на рік від шостого року з дати початку концесії до 2029-го і не менше 2,83 млн тонн в рік після 2030 року;
- максимальне використання в концесійній діяльності працівників-громадян України;
Першим портом України, який був переданий у концесію, став 26 червня Херсонський морський торговельний порт. У конкурсі на концесію перемогла компанія "Рісо-Херсон".
#Осия
#на_злобу_дня
«Другий переможець на концесію портів за тиждень - є! Порт "Ольвія" в Миколаєві отримає 3,4 млрд грн інвестицій з Катару! Завершився концесійний конкурс в порту "Ольвія". Переможець - компанія з Катару QTerminals. Це провідний портовий оператор Катару», - написав Гончарук.
Період дії концесії триватиме 35 років, протягом яких концесіонер зобов'язується:
- забезпечити належне функціонування і обслуговування порту;
- щорічно платити концесійний платіж у розмірі не менше 80 млн грн з урахуванням індексації та 0,75% від чистого доходу концесіонера. Це в 16 разів більше, ніж прибуток порту за минулий рік;
- внести кошти в розвиток інфраструктури Миколаєва - не менше 80 млн грн внеску на вирішення інфраструктурних проблем Корабельного району міста;
- здійснити будівництво нових об'єктів нерухомості на території підприємства, що охоплюють, зокрема, але не виключно: зерновий термінал або універсальний перевантажувальний комплекс проектних, потужністю 2 млн тонн, зернових вантажів на рік та інфраструктурні/промислові об'єкти нерухомості в північній частині порту;
- протягом перших 3,5 років з початку концесії здійснити інвестиції в об'єкт концесії не менше 1,56 млрд грн, а протягом перших 10 років додатково інвестувати не менше 1,8 млрд грн;
- забезпечити мінімальний обсяг перевалки вантажів не менше 2,55 млн тонн на рік від шостого року з дати початку концесії до 2029-го і не менше 2,83 млн тонн в рік після 2030 року;
- максимальне використання в концесійній діяльності працівників-громадян України;
Першим портом України, який був переданий у концесію, став 26 червня Херсонський морський торговельний порт. У конкурсі на концесію перемогла компанія "Рісо-Херсон".
Нагадаємо, що концесія - це вид договору про створення або реконструкції за рахунок коштів інвестора державних об'єктів, у результаті чого інвестор отримує можливість експлуатувати об'єкт на оплатній основі, збираючи дохід у свою користь.
Отже, влада отримуватиме прибуток, а от український народ по класичному сценарію залишатиметься ні з чим.#Осия
#на_злобу_дня
👍1
На государственном уровне принято вчерашний день, 24 августа, отмечать как день независимости, ибо 29 лет назад Верховный Совет провозгласил Украину независимой, подразумевая, очевидно, выход последней из СССР.
Вероятный, а после поражения ГКЧП – неизбежный, развал Советского Союза породил на месте некогда могучей державы кучку мелких государств, в которых местные “князьки” тут же начали борьбу за власть. Переход к капиталистическим отношениям, ломая привычные уклады, привносит в жизнь неравенство, разрушаются новыми собственниками заводы, предприятия во многих отраслях простаивают. Большинство из них не оправилось и по сегодня.
Далее известный исторический период стремительного обнищания, упадка, декаданса. Попытки властей что-то сделать неизбежно оборачиваются крахом. Между только что братскими народами начинают идти трещины, вызревают конфликты. Недавние обещания хорошей жизни начинают вызывать отвращения, но вернуть всё как прежде не получится – раньше думать надо было. Как бы ни хотелось позлорадствовать, объективные условия, в которых оказываются страны, внушают лишь ужас и сожаление.
По всему миру начинается наступление на права трудящихся, уменьшаются социальные гарантии, ухудшаются условия труда…
Ухудшение уровня жизни, безработица как главные причины, а также потеря нравственных ориентиров, слабость новосформированной идеологии и самих государств приводят к падению рождаемости, стремительному вымиранию населения и выезду молодежи за границу. На этом поприще наиболее преуспели Украина и Прибалтика. По этим же причинам увеличилась преступность.
В целом, охарактеризовать включение в мировой рынок постсоветских стран можно как вымирание высокотехнологичных отраслей, не выдерживающих конкуренции с иностранными производителями, переход к сырьевому экспорту, импорту техники, оборудования, машин.
Ниже приводим немного статистики по нашей Украинушке, с некоторыми комментариями касательно этой самой статистики:
https://telegra.ph/Statistika-na-imeniny-08-24
Вероятный, а после поражения ГКЧП – неизбежный, развал Советского Союза породил на месте некогда могучей державы кучку мелких государств, в которых местные “князьки” тут же начали борьбу за власть. Переход к капиталистическим отношениям, ломая привычные уклады, привносит в жизнь неравенство, разрушаются новыми собственниками заводы, предприятия во многих отраслях простаивают. Большинство из них не оправилось и по сегодня.
Далее известный исторический период стремительного обнищания, упадка, декаданса. Попытки властей что-то сделать неизбежно оборачиваются крахом. Между только что братскими народами начинают идти трещины, вызревают конфликты. Недавние обещания хорошей жизни начинают вызывать отвращения, но вернуть всё как прежде не получится – раньше думать надо было. Как бы ни хотелось позлорадствовать, объективные условия, в которых оказываются страны, внушают лишь ужас и сожаление.
По всему миру начинается наступление на права трудящихся, уменьшаются социальные гарантии, ухудшаются условия труда…
Ухудшение уровня жизни, безработица как главные причины, а также потеря нравственных ориентиров, слабость новосформированной идеологии и самих государств приводят к падению рождаемости, стремительному вымиранию населения и выезду молодежи за границу. На этом поприще наиболее преуспели Украина и Прибалтика. По этим же причинам увеличилась преступность.
В целом, охарактеризовать включение в мировой рынок постсоветских стран можно как вымирание высокотехнологичных отраслей, не выдерживающих конкуренции с иностранными производителями, переход к сырьевому экспорту, импорту техники, оборудования, машин.
Ниже приводим немного статистики по нашей Украинушке, с некоторыми комментариями касательно этой самой статистики:
https://telegra.ph/Statistika-na-imeniny-08-24
Telegraph
Статистика на именины
Начнем с демографии. Итак, по данным Госстата, (_) в 1990-м (01.01) году на территории УССР проживало 51838,5 тыс. человек наличного населения. В 2020-м, не учитывая территории вошедшего в состав России Крыма (по данным Росстата, в Крыму на 1 января 2020…
👍1
Товарищи, Рабочий Фронт Украины открывает свой онлайн-кружок по изучению марксизма.
Желаете присоединиться — пишите на @rfu_bot
Желаете присоединиться — пишите на @rfu_bot
👍1
Только что поступила новость, что члены "Нацкорпуса" и батальона "Азов" обстреляли на трассе Харьков-Киев автобус с членами организации "Патриоты - За жизнь". Есть тяжело раненные, а некоторые СМИ заявили о погибших.
Позиции лидеров диаметрально противоположных идей высказались одинаково: они начали первыми. Но в этой ситуации на лицо провокация со стороны праворадикальных сил и покушение на жизнь людей. Это ли происходит в независимых, демократически странах Европы? К этому ли стоит идти Украине? Обратно в 90-ые?
Силы националистических группировок и бандформирований становится все больше и больше, их тень начинает затмевать последние свободы слова и выбора граждан, всё больше диктуется именно риторика националистов. И всё это под прикрытием государственных органов и ОП.
Кто будет за это отвечать?
#на_злобу_дня
#Гаврош
Позиции лидеров диаметрально противоположных идей высказались одинаково: они начали первыми. Но в этой ситуации на лицо провокация со стороны праворадикальных сил и покушение на жизнь людей. Это ли происходит в независимых, демократически странах Европы? К этому ли стоит идти Украине? Обратно в 90-ые?
Силы националистических группировок и бандформирований становится все больше и больше, их тень начинает затмевать последние свободы слова и выбора граждан, всё больше диктуется именно риторика националистов. И всё это под прикрытием государственных органов и ОП.
Кто будет за это отвечать?
#на_злобу_дня
#Гаврош
👍2🤬2
Целью профессиональных союзов, как известно, является защита прав организованных в них рабочих и возможность использования их как института борьбы за расширение прав трудящихся. Однако что на самом деле представляют собой профсоюзы Украины — читайте в статье "Профессиональные союзы Украины: прихвостни буржуазии и враги рабочих".
Telegraph
Профессиональные союзы Украины: прихвостни буржуазии и враги рабочих
Многое можно слышать про борьбу классов, противостояние пролетариата и буржуазии - двух основных классов, из которых один (последний) выкачивает из другого деньги, а рабочему ой как многое внушают: «Мы же в одной лодке плывем» или «та вы можете уйти», а «вы…
👍1
В ближайшее время прогнозируется повышение цен на газ на 10%: с 4,73 до 5,24 гривен за кубометр.
Примерно следующим образом пресс-служба ГК "Нафтогаз" объясняет это:
"Рост цен обусловлен повышением стоимости газа на европейских газовых хабах, которое традиционно проходит накануне отопительного сезона. Вместе с тем, в этом году увеличение цен является относительно умеренным, учитывая большие запасы газа в украинских подземных хранилищах газа".
То есть, как обычно, оправдываются тем, что всё как в Европе. В очередной раз население обворовывают при условии, что снижается занятость из-за кризиса и людям нечем платить, а государственное стимулирование ещё сильнее усиливает инфляцию и урезает потребительскую корзину, повышая её цену.
#Гаврош
#на_злобу_дня
Примерно следующим образом пресс-служба ГК "Нафтогаз" объясняет это:
"Рост цен обусловлен повышением стоимости газа на европейских газовых хабах, которое традиционно проходит накануне отопительного сезона. Вместе с тем, в этом году увеличение цен является относительно умеренным, учитывая большие запасы газа в украинских подземных хранилищах газа".
То есть, как обычно, оправдываются тем, что всё как в Европе. В очередной раз население обворовывают при условии, что снижается занятость из-за кризиса и людям нечем платить, а государственное стимулирование ещё сильнее усиливает инфляцию и урезает потребительскую корзину, повышая её цену.
#Гаврош
#на_злобу_дня
👍1
Директор «Нафтогазу» нагородив себе понад 1,7 млн грн.
Правоохоронцями було виявлено, що, окрім привласнення великих державних коштів, чиновник був причетний до розтрати та заволодінням коштами компанії. Згідно з ч. 5 ст.191 (привласнення, розтрата майна або заволодіння ним шляхом зловживання службовим становищем) Кримінального Кодексу України він має нести покарання за свої діяння.
В Україні було встановлено максимальний розмір місячної винагороди незалежного члена наглядової ради НАК «Нафтогаз». Розмір — 246,8 тис. гривень. Тобто місячне “нагородження“ члена ради «Нафтогазу» дорівнює 22 розмірам середньомісячної зарплати середньостатистичного звичайного українця.
Як бачимо, капіталістичний устрій має всі інструменти для спотворення людини і перетворення її на істоту, яка живе заради власного достатку, нехтуючи справедливістю в суспільстві.
Як казав М. Ганді: «Світ досить великий, щоб задовольнити потреби будь-якої людини, але занадто малий, щоб задовольнити людську жадібність».
#на_злобу_дня
#Осия
Правоохоронцями було виявлено, що, окрім привласнення великих державних коштів, чиновник був причетний до розтрати та заволодінням коштами компанії. Згідно з ч. 5 ст.191 (привласнення, розтрата майна або заволодіння ним шляхом зловживання службовим становищем) Кримінального Кодексу України він має нести покарання за свої діяння.
В Україні було встановлено максимальний розмір місячної винагороди незалежного члена наглядової ради НАК «Нафтогаз». Розмір — 246,8 тис. гривень. Тобто місячне “нагородження“ члена ради «Нафтогазу» дорівнює 22 розмірам середньомісячної зарплати середньостатистичного звичайного українця.
Як бачимо, капіталістичний устрій має всі інструменти для спотворення людини і перетворення її на істоту, яка живе заради власного достатку, нехтуючи справедливістю в суспільстві.
Як казав М. Ганді: «Світ досить великий, щоб задовольнити потреби будь-якої людини, але занадто малий, щоб задовольнити людську жадібність».
#на_злобу_дня
#Осия
👍1
Согласно опубликованным сегодня данным Госстата продолжает повышаться сумма задолженности по заработной плате в Украине.
Так, на 1 января она составляла 3034,4 млн гривен, к апрелю незначительно упала до 2964,2 млн гривен, а уже к августу выросла аж до 3400,5 млн гривен.
Наибольшие задолженности по зарплате приходятся на Донецкую (753,3 млн гривен, в июле — 661,9), Харьковскую (504,4 млн гривен, в июле — 468,5), Днепропетровскую (445,9 млн гривен, в июле — 437,4), Сумскую (354,5 млн гривен, в июле — 337) области и город Киев (303,6 млн гривен, в июле — 291,8).
Тем временем, по состоянию на август имеются и огромные долги населения по выплатам за коммунальные услуги: 21596507,3 тысяч гривен за доставку и распределение природного газа, 17252198,5 тысяч гривен за доставку тепловой энергии и горячей воды, 5614130,3 тысяч гривен за централизованные доставку воды и водоотвод, 5012440,7 тысяч гривен за управление многоквартирным домом, 1018730,3 тысяч гривен за обращение с бытовыми отходами, 5299179,1 тысяч гривен за доставку и распределение электрической энергии.
К слову, наибольшие задолженности по многим видам коммунальных услуг тоже приходятся на Донецкую, Харьковскую и Днепропетровскую области.
Также стоит упомянуть и прогнозируемые в связи с началом в скором времени отопительного сезона грядущие повышения цен на коммунальные услуги, в первую очередь на доставку и распределение природного газа, доставку тепловой энергии и горячей воды. Поэтому можно уверенно предсказать, что вместе с продолжением тенденции ухудшения ситуации с выплатами зарплат проблема роста задолженности за коммунальные услуги усугубится. Впрочем, даже и для получающих зарплату, минимальный размер коей правительство недавно издевательски подняло на жалкие 200 гривен, и то, по большому счёту, ценой увеличения инфляции, плата коммуналки является не самым лёгким бременем.
Все эти факты говорят о продолжении ухудшения социально-экономического положения населения страны, особенно в её индустриальных центрах, обусловленных кризисом и эпидемией, а также неумением или, скорее, нежеланием власти препятствовать этому. Ведь стоит сказать, что тот же рост задолженности по заработной плате начался ещё в 2019 году.
#статистика
#Савелий_Алин
Так, на 1 января она составляла 3034,4 млн гривен, к апрелю незначительно упала до 2964,2 млн гривен, а уже к августу выросла аж до 3400,5 млн гривен.
Наибольшие задолженности по зарплате приходятся на Донецкую (753,3 млн гривен, в июле — 661,9), Харьковскую (504,4 млн гривен, в июле — 468,5), Днепропетровскую (445,9 млн гривен, в июле — 437,4), Сумскую (354,5 млн гривен, в июле — 337) области и город Киев (303,6 млн гривен, в июле — 291,8).
Тем временем, по состоянию на август имеются и огромные долги населения по выплатам за коммунальные услуги: 21596507,3 тысяч гривен за доставку и распределение природного газа, 17252198,5 тысяч гривен за доставку тепловой энергии и горячей воды, 5614130,3 тысяч гривен за централизованные доставку воды и водоотвод, 5012440,7 тысяч гривен за управление многоквартирным домом, 1018730,3 тысяч гривен за обращение с бытовыми отходами, 5299179,1 тысяч гривен за доставку и распределение электрической энергии.
К слову, наибольшие задолженности по многим видам коммунальных услуг тоже приходятся на Донецкую, Харьковскую и Днепропетровскую области.
Также стоит упомянуть и прогнозируемые в связи с началом в скором времени отопительного сезона грядущие повышения цен на коммунальные услуги, в первую очередь на доставку и распределение природного газа, доставку тепловой энергии и горячей воды. Поэтому можно уверенно предсказать, что вместе с продолжением тенденции ухудшения ситуации с выплатами зарплат проблема роста задолженности за коммунальные услуги усугубится. Впрочем, даже и для получающих зарплату, минимальный размер коей правительство недавно издевательски подняло на жалкие 200 гривен, и то, по большому счёту, ценой увеличения инфляции, плата коммуналки является не самым лёгким бременем.
Все эти факты говорят о продолжении ухудшения социально-экономического положения населения страны, особенно в её индустриальных центрах, обусловленных кризисом и эпидемией, а также неумением или, скорее, нежеланием власти препятствовать этому. Ведь стоит сказать, что тот же рост задолженности по заработной плате начался ещё в 2019 году.
#статистика
#Савелий_Алин
👍1
Товарищи, сердечно поздравляем вас с Днём знаний! Поздравляем не только с первым походом после летнего отдыха молодых ребят в школу, но также в этот день мы отдаём дань всем, кто всецело посвятил себя учёбе и науке, как это сделали великие теоретики марксизма, благодаря которым у всех рабочих и учащихся людей земли появилась надежда на новый мир, мир правды, мир без эксплуатации. Для всех нас сегодня светит заря марксизма-ленинизма, посвятим же и мы себя учёбе и борьбе за рабочее дело!
👍1
Каждому марксисту, следующему положению Маркса из "Тезисов о Фейербахе" о том, что задача нашей философии в том, чтобы не только описать мир, но изменить его, доводится вести агитацию.
Дело это не такое уж и простое, учитывая, что огромные ресурсы нынешняя буржуазная власть тратит на антикоммунистическую пропаганду, маркируя все связанные с социализмом понятия как заведомо негативные. Поэтому попытки высказать все позиции марксизма напрямую, классически, зачастую могут не увенчаться успехом. Однако агитация — дело тонкое, и если в ней поупражняться, то можно открыть разнообразные приёмы её эффективного, успешного несения. Об одном из актуальных примеров таковых читайте в нашей статье "Руководство по применению майевтики марксизма".
Надеемся, что почерпнутый из неё способ поможет вам эффективнее нести идеи коммунизма в массы!
Дело это не такое уж и простое, учитывая, что огромные ресурсы нынешняя буржуазная власть тратит на антикоммунистическую пропаганду, маркируя все связанные с социализмом понятия как заведомо негативные. Поэтому попытки высказать все позиции марксизма напрямую, классически, зачастую могут не увенчаться успехом. Однако агитация — дело тонкое, и если в ней поупражняться, то можно открыть разнообразные приёмы её эффективного, успешного несения. Об одном из актуальных примеров таковых читайте в нашей статье "Руководство по применению майевтики марксизма".
Надеемся, что почерпнутый из неё способ поможет вам эффективнее нести идеи коммунизма в массы!
Telegraph
Руководство по применению майевтики марксизма
ВСТУПЛЕНИЕ I Ты смотришь в глаза собеседника. Его взгляд неглуп, и внутри тебя теплится надежда, что вы приблизитесь к твоей точке зрения или даже раскроете неизвестную вам ранее истину. После недолгого молчания собеседник говорит: «Люди не могут жить без…
👍1
3 вересня 1932 року у віці 13 років було вбито Павла (Павлика) Морозова. Історія Павла в наш час має забарвлення зрадництва і навіть використовується як образа для ненадійних людей або навіть як жарт. Загалом, історія використовується як один з прикладів для міфів про доноси в СРСР. Версії в народі та в ЗМІ не відрізняються. «Павло написав донос на свого батька, Трофима Сергійовича Морозова, за те, що він приховував зерно від радянської влади». На прикрий жаль для антирадянської пропаганди, ця версія – вигадка, яка з’явилася за часів Перебудови.
Павло Трофимович Морозов народився та мешкав у селі Герасимівка Тобольської губернії. Батько Павлика був головою Герасимівської сільради. Зі слів свідків, він привласнював собі речі, конфісковані у розкуркулених. Окрім того, він спекулював довідками для втікачів зі спецпоселень. Був домашнім тираном, бив дітей та дружину. На гроші від спекуляцій та на продані конфісковані речі завжди купував собі випивку. Незабаром батько Павла залишив родину (дружину Тетяну з чотирма дітьми) та почав жити з сусідкою - Антоніною Амосовою. Дружина Трофима, Тетяна Семенівна Байдакова, наполягла на розділі господарства, щоб не бути залежною від чоловіка-втікача, за що її зненавиділа вся сім’я колишнього. Трофим продовжував лупцювати свою дружину і дітей та зловживати спиртним.
Причиною арешту батька Павла стало затримання двох селян зі знайденими в них бланками з печатками Герасимівської сільради. За визнанням одного із затриманих, бланки були куплені в Трофима Морозова. На засіданні пізніше показання дала мати Павлика, сам Павлик виступав свідком і лише підтвердив її слова, а в процесі висловлювань на захист матері та звинувачень батька був зупинений суддею за незначністю показань. Трофим Сергійович Морозов був засуджений на 10 років за те, що «будучи головою сільради, співпрацював з куркулями, переховував їх господарства від оподаткування, а по виході зі складу сільради сприяв утечі спецпереселенців шляхом продажу документів» (видача підроблених довідок розкуркуленим про їх належність до Герасимівської сільраді, які давали їм можливість покинути місце заслання). Трофим Морозов, будучи в ув'язненні, брав участь у будівництві Біломорсько-Балтійського каналу і, відпрацювавши 3 роки, повернувся додому з орденом за ударну працю, а потім жив у Тюмені.
Після засудження чоловіка Тетяна Семенівна поїхала в Тавду, а наступного дня сини Павло і Федір пішли в ліс за ягодами. Повернувшись через 3 дні, Тетяна дізналась, що Павло та Федір з лісу не повернулися. Вона звернулася до міліціонера, який зібрав народ, і люди пішли в ліс шукати дітей. Незабаром їх знайшли зарізаними.
Після розслідування на лаву підсудних сіли Арсеній Кулуканов (хрещений батько Павла), Арсеній Сілін (дядько Павлика), убивці Сергій Морозов (батько Трофима Морозова) і Данила Морозов (19-річний двоюрідний брат Трофима), їх спільниця Ксенія Морозова (матір Трофима), яка зі слів Тетяни Семенівни після вбивства її дітей сказала: «Татьяна, мы тебе наделали мяса, а ты теперь его ешь!»
Після суду Арсеній Кулуканов і Данила Морозов були розстріляні, вісімдесятирічні Сергій і Ксенія Морозови померли у в'язниці. Дядько Павлика, Арсеній Сілін, в ході суду був виправданий.
Після вбивства синів Тетяна Морозова покинула село, боячись зустрічі з колишнім чоловіком, і довгі роки не наважувалася відвідати рідні місця. Після Великої Вітчизняної війни вона оселилася в Алупці, де жила на довічну урядову пенсію.
Ось така справжня історія Павла Морозова, яка відлунням нам розказує про: домашнє насильство, сімейний кримінальний «бізнес» та жінку з дітьми, яких не шкодує сучасна антирадянська пропаганда.
#Северен
#день_в_истории
Павло Трофимович Морозов народився та мешкав у селі Герасимівка Тобольської губернії. Батько Павлика був головою Герасимівської сільради. Зі слів свідків, він привласнював собі речі, конфісковані у розкуркулених. Окрім того, він спекулював довідками для втікачів зі спецпоселень. Був домашнім тираном, бив дітей та дружину. На гроші від спекуляцій та на продані конфісковані речі завжди купував собі випивку. Незабаром батько Павла залишив родину (дружину Тетяну з чотирма дітьми) та почав жити з сусідкою - Антоніною Амосовою. Дружина Трофима, Тетяна Семенівна Байдакова, наполягла на розділі господарства, щоб не бути залежною від чоловіка-втікача, за що її зненавиділа вся сім’я колишнього. Трофим продовжував лупцювати свою дружину і дітей та зловживати спиртним.
Причиною арешту батька Павла стало затримання двох селян зі знайденими в них бланками з печатками Герасимівської сільради. За визнанням одного із затриманих, бланки були куплені в Трофима Морозова. На засіданні пізніше показання дала мати Павлика, сам Павлик виступав свідком і лише підтвердив її слова, а в процесі висловлювань на захист матері та звинувачень батька був зупинений суддею за незначністю показань. Трофим Сергійович Морозов був засуджений на 10 років за те, що «будучи головою сільради, співпрацював з куркулями, переховував їх господарства від оподаткування, а по виході зі складу сільради сприяв утечі спецпереселенців шляхом продажу документів» (видача підроблених довідок розкуркуленим про їх належність до Герасимівської сільраді, які давали їм можливість покинути місце заслання). Трофим Морозов, будучи в ув'язненні, брав участь у будівництві Біломорсько-Балтійського каналу і, відпрацювавши 3 роки, повернувся додому з орденом за ударну працю, а потім жив у Тюмені.
Після засудження чоловіка Тетяна Семенівна поїхала в Тавду, а наступного дня сини Павло і Федір пішли в ліс за ягодами. Повернувшись через 3 дні, Тетяна дізналась, що Павло та Федір з лісу не повернулися. Вона звернулася до міліціонера, який зібрав народ, і люди пішли в ліс шукати дітей. Незабаром їх знайшли зарізаними.
Після розслідування на лаву підсудних сіли Арсеній Кулуканов (хрещений батько Павла), Арсеній Сілін (дядько Павлика), убивці Сергій Морозов (батько Трофима Морозова) і Данила Морозов (19-річний двоюрідний брат Трофима), їх спільниця Ксенія Морозова (матір Трофима), яка зі слів Тетяни Семенівни після вбивства її дітей сказала: «Татьяна, мы тебе наделали мяса, а ты теперь его ешь!»
Після суду Арсеній Кулуканов і Данила Морозов були розстріляні, вісімдесятирічні Сергій і Ксенія Морозови померли у в'язниці. Дядько Павлика, Арсеній Сілін, в ході суду був виправданий.
Після вбивства синів Тетяна Морозова покинула село, боячись зустрічі з колишнім чоловіком, і довгі роки не наважувалася відвідати рідні місця. Після Великої Вітчизняної війни вона оселилася в Алупці, де жила на довічну урядову пенсію.
Ось така справжня історія Павла Морозова, яка відлунням нам розказує про: домашнє насильство, сімейний кримінальний «бізнес» та жінку з дітьми, яких не шкодує сучасна антирадянська пропаганда.
#Северен
#день_в_истории
👍1