This media is not supported in your browser
VIEW IN TELEGRAM
Ортодонтичне кільце з пружиною "space-maintenant".
👍49🤯4🔥3
This media is not supported in your browser
VIEW IN TELEGRAM
Ложка зі стабілізатором
Приголомшливий винахід для людей із хворобою Паркінсона.
Хвороба Паркінсона або тремтливий параліч – це серйозне захворювання нервової системи, що викликає руйнування та загибель нейронів (клітин мозку), що виробляють нейромедіатор дофамін. М'язи стають тугими, як стара гума, наростає тремтіння у кінцівках, зявляється нестійкість під час ходьби. Звісно, це можна лікувати. Але навіть добре компенсований хворий паркінсонізмом не відмовився б від такої ложки.
Приголомшливий винахід для людей із хворобою Паркінсона.
Хвороба Паркінсона або тремтливий параліч – це серйозне захворювання нервової системи, що викликає руйнування та загибель нейронів (клітин мозку), що виробляють нейромедіатор дофамін. М'язи стають тугими, як стара гума, наростає тремтіння у кінцівках, зявляється нестійкість під час ходьби. Звісно, це можна лікувати. Але навіть добре компенсований хворий паркінсонізмом не відмовився б від такої ложки.
👍53❤8😁1
🚨СИМПТОМ ФАНТОМНОЇ СИРЕНИ
Що з цим робити?
Коли травма надто сильна та психіка не може її переварити, може виникнути ПТСР або/та дереалізація. Війна - потужна травма для кожного з нас, чи є ти військовий або цивільний.
Симптом фантомної сирени - це стан, коли у повній тиші ви чуєте сирени, яких насправді нема. Перевіряєта повідомлення, вікно. Здалося. Це сирени вашої тривоги.
Що з цим робити?
ПЕРЕВІРКА РЕАЛЬНОСТІ ТА ЗАЗЕМЛЕННЯ
🔸поговорити про стрес з близькими
🔸вимити обличчя або руки холодною водою
🔸сісти, перелічити предмети, які бачиш у кімнаті
🔸доторкнутися до тіла, важливо повернути себе через тіло до реальності
ЗАКРИТИ БАЗОВІ ПОТРЕБИ
🔸спробувати заснути за можливості
🔸поїсти тепле та зробити гарячий чай
🔸випити води
🔸обійняти того, хто поруч
🔸залишити собі в день час без новин та телефону, попросивши заздалегідь близьких зателефонувати у випадку тривоги
УПОВІЛЬНИТИ
🔸рухи
🔸реакцію
🔸розмови
коли нема реальної загрози
НА РІВЕНЬ ТРИВОГИ ВПЛИВАЄ:
🔸невизначеність майбутнього
🔸відсутність контролю над ситуацією
ВИРІШЕННЯ:
1️⃣домовитися з сусідами та друзями, як діяти під час екстерної ситуації
2️⃣зробити чергування
3️⃣написати покроковий план, якщо тривога справжня
4️⃣поділити обов'язки з близькими, щоб всі чітко знали, хто вимикає газ, хто бере речі
5️⃣розкласти необхідні речі на місця, щоб легко знайти
6️⃣окремо підготувати одяг, який треба одягти на себе під час евакуації до укриття
ВИСНОВОК:
➡️поки стрес залишається хронічним, ми всі у пастці дереалізації
➡️з цим наша психіка впорається, якщо хоч трохи закривати базові потреби
➡️зараз мінімізуємо симптоми, аби лишатись в тонусі та реагувати по ситуації
Що з цим робити?
Коли травма надто сильна та психіка не може її переварити, може виникнути ПТСР або/та дереалізація. Війна - потужна травма для кожного з нас, чи є ти військовий або цивільний.
Симптом фантомної сирени - це стан, коли у повній тиші ви чуєте сирени, яких насправді нема. Перевіряєта повідомлення, вікно. Здалося. Це сирени вашої тривоги.
Що з цим робити?
ПЕРЕВІРКА РЕАЛЬНОСТІ ТА ЗАЗЕМЛЕННЯ
🔸поговорити про стрес з близькими
🔸вимити обличчя або руки холодною водою
🔸сісти, перелічити предмети, які бачиш у кімнаті
🔸доторкнутися до тіла, важливо повернути себе через тіло до реальності
ЗАКРИТИ БАЗОВІ ПОТРЕБИ
🔸спробувати заснути за можливості
🔸поїсти тепле та зробити гарячий чай
🔸випити води
🔸обійняти того, хто поруч
🔸залишити собі в день час без новин та телефону, попросивши заздалегідь близьких зателефонувати у випадку тривоги
УПОВІЛЬНИТИ
🔸рухи
🔸реакцію
🔸розмови
коли нема реальної загрози
НА РІВЕНЬ ТРИВОГИ ВПЛИВАЄ:
🔸невизначеність майбутнього
🔸відсутність контролю над ситуацією
ВИРІШЕННЯ:
1️⃣домовитися з сусідами та друзями, як діяти під час екстерної ситуації
2️⃣зробити чергування
3️⃣написати покроковий план, якщо тривога справжня
4️⃣поділити обов'язки з близькими, щоб всі чітко знали, хто вимикає газ, хто бере речі
5️⃣розкласти необхідні речі на місця, щоб легко знайти
6️⃣окремо підготувати одяг, який треба одягти на себе під час евакуації до укриття
ВИСНОВОК:
➡️поки стрес залишається хронічним, ми всі у пастці дереалізації
➡️з цим наша психіка впорається, якщо хоч трохи закривати базові потреби
➡️зараз мінімізуємо симптоми, аби лишатись в тонусі та реагувати по ситуації
👍29😢3🤔2
Іприт
Сірчаний іприт є різновидом хімічної зброї шкірнонаривної дії. Під час Першої світової війни він широко застосовувався для хімічних атак. Іприт може перебувати у газоподібному, рідкому та твердому стані та зазвичай має характерний запах гірчиці або часнику. Вітер може розносити іприт на дуже великі відстані та знаходитися в навколишньому середовищі 1-2 дні, а при зниженій температурі повітря навіть тижнями чи місяцями. Ураження іпритом може мати кумулятивний ефект.
Основні симптоми ураження іпритом:
Шкіра: почервоніння та свербіж, які з часом можуть змінитися на жовті пухирі на шкірі.
Очі: подразнення, біль, набряк і сльозотеча, світлочутливість, при важкому ураженні — сильний біль або сліпота, що триває до 10 днів.
Дихальні шляхи: нежить, чхання, захриплість голосу, задишка та кашель.
Травний тракт: біль у животі, діарея, лихоманка, нудота та блювання.
Ураження кісткового мозку: сповільнення гемопоезу (процесу утворення клітин крові).
Перша допомога при ураженні іпритом
Покиньте місце пригоди. Якщо викид іприту стався на вулиці, підніміться на якомога вищу точку, адже іприт важчий за повітря та буде осідати у нижніх шарах.Негайно звільніться від контамінованого одягу.Негайно промийте уражені ділянки шкіри великою кількістю води, також можна використовувати 0.2-0.3% розчин хлораміну; при потраплянні іприту в очі — також промийте їх. Можна захистити очі, використовуючи темні окуляри. При потраплянні іприту через ротову порожнину ні в якому разі не викликайте блювання. Зверніться за медичною допомогою.
Сірчаний іприт є різновидом хімічної зброї шкірнонаривної дії. Під час Першої світової війни він широко застосовувався для хімічних атак. Іприт може перебувати у газоподібному, рідкому та твердому стані та зазвичай має характерний запах гірчиці або часнику. Вітер може розносити іприт на дуже великі відстані та знаходитися в навколишньому середовищі 1-2 дні, а при зниженій температурі повітря навіть тижнями чи місяцями. Ураження іпритом може мати кумулятивний ефект.
Основні симптоми ураження іпритом:
Шкіра: почервоніння та свербіж, які з часом можуть змінитися на жовті пухирі на шкірі.
Очі: подразнення, біль, набряк і сльозотеча, світлочутливість, при важкому ураженні — сильний біль або сліпота, що триває до 10 днів.
Дихальні шляхи: нежить, чхання, захриплість голосу, задишка та кашель.
Травний тракт: біль у животі, діарея, лихоманка, нудота та блювання.
Ураження кісткового мозку: сповільнення гемопоезу (процесу утворення клітин крові).
Перша допомога при ураженні іпритом
Покиньте місце пригоди. Якщо викид іприту стався на вулиці, підніміться на якомога вищу точку, адже іприт важчий за повітря та буде осідати у нижніх шарах.Негайно звільніться від контамінованого одягу.Негайно промийте уражені ділянки шкіри великою кількістю води, також можна використовувати 0.2-0.3% розчин хлораміну; при потраплянні іприту в очі — також промийте їх. Можна захистити очі, використовуючи темні окуляри. При потраплянні іприту через ротову порожнину ні в якому разі не викликайте блювання. Зверніться за медичною допомогою.
👍23😢10
☝️Лікарі НДСЛ «Охматдит» дістали уламок російського снаряда з голови 13-річної дівчинки. Дитина отримала поранення, коли в будинок її сім'ї у Миколаївській області влучив снаряд окупантів.
📌29 березня лікарі дитячої лікарні «Охматдит» прооперували 13-річну Софію. З її голови медики дістали уламок снаряду, який пройшов через скроню та зупинився між півкулями головного мозку.
📌Пацієнтка отримала поранення 5 березня під час російських обстрілів у Миколаївській області. Три тижні Софія проходила лікування в Миколаєві. Наприкінці березня дівчина з матір'ю змогли потрапити в «Охматдит».
📌29 березня лікарі дитячої лікарні «Охматдит» прооперували 13-річну Софію. З її голови медики дістали уламок снаряду, який пройшов через скроню та зупинився між півкулями головного мозку.
📌Пацієнтка отримала поранення 5 березня під час російських обстрілів у Миколаївській області. Три тижні Софія проходила лікування в Миколаєві. Наприкінці березня дівчина з матір'ю змогли потрапити в «Охматдит».
❤38👏10😱5
‼️Сьогодні у Рубіжному орки влучили у цистерну з азотною кислотою і тому ми зібрали для Вас основні рекомендації щодо дій під час витоку азотної кислоти.👇
☢️Азотна кислота — безбарвна димуча рідина з їдким запахом, легко розкладається, забарвлюючись
у жовтий колір. Сильний окислювач, корозійна для більшості металів.
Небезпека речовини полягає у швидкому поширенні токсичних елементів по організму за допомогою кровоносної системи. При опіку азотною кислотою відбувається утворення сухого струпа, жовто-зеленого кольору. Оточує струп набрякла, почервоніла шкіра.
⛔Дія на людину:
❗азотна кислота небезпечна при вдиханні, ковтанні та при попаданні на шкіру та слизові оболонки.
❗Пари кислоти викликають подразнюючу дію на дихальні шляхи. При слабких отруєннях з'являються ознаки бронхіту, легкого бронхіоліту, запаморочення, сонливість; при важких отруєннях — набряк легенів.
❗Для захисту від парів і туману азотної кислоти користуються протигазами.
❗Концентрована азотна кислота, потрапляючи на шкіру, викликає тяжкі опіки, при цьому струп забарвлюється в жовтий колір внаслідок характерної взаємодії кислоти з білками.
❗Розбавлені розчини азотної кислоти бувають причиною екземи.
❗При проковтуванні азотна кислота викликає опік слизової оболонки стравоходу, шлунка з важким спазмом і набряком гортані.
❗Пари кислоти викликають подразнюючу дію на дихальні шляхи.
❗При легкому отруєнні з’являються ознаки бронхіту, легкого бронхіоліту, запаморочення, та сонливість.
❗При важкому отруєнні – набряк легенів в першу добу отруєння.
❗Для захисту від парів і туману азотної кислоти користуються протигазами.
❗При місцевій дії на очі азотна кислота викликає тяжке ураження з великим некрозом рогової оболонки та кон’юнктиви, що призводить до втрати зору.
😷Перша медична допомога в осередку ураження азотною кислотою, що здійснюється у порядку само і взаємодопомоги:
✅При потраплянні азотної кислоти в очі необхідно промити їх проточною водою протягом 10-30 хвилин.
✅При потраплянні на шкіру. Перша допомога при опіку кислотою полягає в рясному промивання ураженої ділянки шкіри під проточною водою, протягом 15-30 хвилин. Наступний етап – ополіскування содовим розчином. У разі ураження першого ступеня, цих заходів достатньо для одужання. Наступні етапи вимагають кваліфікованої медичної допомоги.
✅При проковтуванні азотної кислоти показано промивання шлунка великою кількістю води. Обов’язково треба доставити потерпілого в найближчий лікувальний заклад
✅Надягання протигазу або ВМП, змоченою 2% содою;
‼️Важливо‼️:
✅зберігати спокій і не піддаватися паніці;
✅захистити органи дихання протигазом, респіратором або ватно-марлевою пов'язкою, а шкіру — закритим одягом;
✅при відсутності засобів індивідуального захисту не виходити на вулицю;
✅перешкодити потраплянню в приміщення повітря зовні — щільно закрити вікна і двері, заклеїти щілини в рамах вікон та дверей;
✅вимкнути світло і газ;
✅підготуватися до евакуації, зібравши "тривожну" валізку з найнеобхіднішим — документами, особистими речами та ліками;
✅під час евакуації допомагати дітям, інвалідам та людям похилого віку;
✅пересуватися зоною хімічного зараження перпендикулярно напрямку вітру, уникаючи тунелів і низин, в яких можуть концентруватися отруйні речовини;
✅при підозрі на хімічне ураження пити багато рідини та звернутися за медичною допомогою;
✅покинувши небезпечну зону, зняти верхній одяг і ретельно вимитися.
💚Не панікуйте,та бережіть себе і своїх близьких!💚
☢️Азотна кислота — безбарвна димуча рідина з їдким запахом, легко розкладається, забарвлюючись
у жовтий колір. Сильний окислювач, корозійна для більшості металів.
Небезпека речовини полягає у швидкому поширенні токсичних елементів по організму за допомогою кровоносної системи. При опіку азотною кислотою відбувається утворення сухого струпа, жовто-зеленого кольору. Оточує струп набрякла, почервоніла шкіра.
⛔Дія на людину:
❗азотна кислота небезпечна при вдиханні, ковтанні та при попаданні на шкіру та слизові оболонки.
❗Пари кислоти викликають подразнюючу дію на дихальні шляхи. При слабких отруєннях з'являються ознаки бронхіту, легкого бронхіоліту, запаморочення, сонливість; при важких отруєннях — набряк легенів.
❗Для захисту від парів і туману азотної кислоти користуються протигазами.
❗Концентрована азотна кислота, потрапляючи на шкіру, викликає тяжкі опіки, при цьому струп забарвлюється в жовтий колір внаслідок характерної взаємодії кислоти з білками.
❗Розбавлені розчини азотної кислоти бувають причиною екземи.
❗При проковтуванні азотна кислота викликає опік слизової оболонки стравоходу, шлунка з важким спазмом і набряком гортані.
❗Пари кислоти викликають подразнюючу дію на дихальні шляхи.
❗При легкому отруєнні з’являються ознаки бронхіту, легкого бронхіоліту, запаморочення, та сонливість.
❗При важкому отруєнні – набряк легенів в першу добу отруєння.
❗Для захисту від парів і туману азотної кислоти користуються протигазами.
❗При місцевій дії на очі азотна кислота викликає тяжке ураження з великим некрозом рогової оболонки та кон’юнктиви, що призводить до втрати зору.
😷Перша медична допомога в осередку ураження азотною кислотою, що здійснюється у порядку само і взаємодопомоги:
✅При потраплянні азотної кислоти в очі необхідно промити їх проточною водою протягом 10-30 хвилин.
✅При потраплянні на шкіру. Перша допомога при опіку кислотою полягає в рясному промивання ураженої ділянки шкіри під проточною водою, протягом 15-30 хвилин. Наступний етап – ополіскування содовим розчином. У разі ураження першого ступеня, цих заходів достатньо для одужання. Наступні етапи вимагають кваліфікованої медичної допомоги.
✅При проковтуванні азотної кислоти показано промивання шлунка великою кількістю води. Обов’язково треба доставити потерпілого в найближчий лікувальний заклад
✅Надягання протигазу або ВМП, змоченою 2% содою;
‼️Важливо‼️:
✅зберігати спокій і не піддаватися паніці;
✅захистити органи дихання протигазом, респіратором або ватно-марлевою пов'язкою, а шкіру — закритим одягом;
✅при відсутності засобів індивідуального захисту не виходити на вулицю;
✅перешкодити потраплянню в приміщення повітря зовні — щільно закрити вікна і двері, заклеїти щілини в рамах вікон та дверей;
✅вимкнути світло і газ;
✅підготуватися до евакуації, зібравши "тривожну" валізку з найнеобхіднішим — документами, особистими речами та ліками;
✅під час евакуації допомагати дітям, інвалідам та людям похилого віку;
✅пересуватися зоною хімічного зараження перпендикулярно напрямку вітру, уникаючи тунелів і низин, в яких можуть концентруватися отруйні речовини;
✅при підозрі на хімічне ураження пити багато рідини та звернутися за медичною допомогою;
✅покинувши небезпечну зону, зняти верхній одяг і ретельно вимитися.
💚Не панікуйте,та бережіть себе і своїх близьких!💚
👍12😱9
Речі, які абсолютно нормальні для періоду війни
✅
️Провали у пам’яті. Відчуття «я не розумію, що я роблю і куди йду, та втім, і хто я теж не розумію».
✅
️Почуття, що немає сенсу. Це не розпач, а швидше здивування – щиро не розумієш, навіщо..
✅
️Неможливість доробляти щось, розпочате до війни – дочитувати книгу, дописувати наукову статтю, продовжувати якісь стосунки.
✅
️Найпростіші речі робляться дуже довго. Можна годинами сидіти та дивитися в одну точку. Можна піти ставити прати білизну – і через 40 хвилин виявити себе на кухні.
✅
️Говорити не можеш. Або, навпаки, не можеш замовчати ні на мить.
✅
️Раптова гостра ненависть до когось чи чогось.Ти раніше й не думав, що можеш відчувати щось таке.
✅
️Лють і відчуття зради, злість. Загалом непогані почуття, вони означають, що в психіці поки що залишаються сили.
✅
️Нестерпне роздратування на справжні дрібниці. Не там залишену чайну ложку, звук телефону. Близькі можуть дратувати так, що й передати не можна.
✅
️Моторошна екзистенційна самотність і бездомність. Навіть якщо будинок є, нікуди не подівся, і ми сидимо на рідному дивані.
✅
️Відчуття прірви, ніби хтось загинув – чи то ми, чи хтось із близьких, чи весь світ. Або, навпаки, радість та полегшення. Якісь довоєнні питання вдало вирішилися самі по собі.
✅
️Сором за цю радість. Сором за те, що ти не герой, за розгубленість за те, що тобі тривожно. І так далі.
✅
️Легка ейфорія. Безтурботне відчуття «все буде добре», «так це нісенітниця, через пару тижнів все закінчиться».
✅
️фізичне відчуття розірваності на шматки. Екзистенційний жах, панічні атаки, коли світ здається моторошним та підозрілим місцем.
✅
️Безсоння. – Або, навпаки, нескінченне бажання спати.
✅
️Кошмари, в яких мозок грає страшними картинками – війна, апокаліпсис, ядерний вибух на горизонті, перестрілки, вибухи поїздів, літаки, що падають.
✅
️Дивні та сильні болі без причин.Раптові алергії на порожньому місці. Запалення всіх слизових.
✅
️Нескінченно їсте, та все одно голодні. Пам’ятайте, що ваша психіка намагається впоратися з тим, що відбувається. Зі всіх сил. Дамо їй час на перезавантаження. Це найкраще і поки що єдине, що ми можемо.
✅
️Провали у пам’яті. Відчуття «я не розумію, що я роблю і куди йду, та втім, і хто я теж не розумію».
✅
️Почуття, що немає сенсу. Це не розпач, а швидше здивування – щиро не розумієш, навіщо..
✅
️Неможливість доробляти щось, розпочате до війни – дочитувати книгу, дописувати наукову статтю, продовжувати якісь стосунки.
✅
️Найпростіші речі робляться дуже довго. Можна годинами сидіти та дивитися в одну точку. Можна піти ставити прати білизну – і через 40 хвилин виявити себе на кухні.
✅
️Говорити не можеш. Або, навпаки, не можеш замовчати ні на мить.
✅
️Раптова гостра ненависть до когось чи чогось.Ти раніше й не думав, що можеш відчувати щось таке.
✅
️Лють і відчуття зради, злість. Загалом непогані почуття, вони означають, що в психіці поки що залишаються сили.
✅
️Нестерпне роздратування на справжні дрібниці. Не там залишену чайну ложку, звук телефону. Близькі можуть дратувати так, що й передати не можна.
✅
️Моторошна екзистенційна самотність і бездомність. Навіть якщо будинок є, нікуди не подівся, і ми сидимо на рідному дивані.
✅
️Відчуття прірви, ніби хтось загинув – чи то ми, чи хтось із близьких, чи весь світ. Або, навпаки, радість та полегшення. Якісь довоєнні питання вдало вирішилися самі по собі.
✅
️Сором за цю радість. Сором за те, що ти не герой, за розгубленість за те, що тобі тривожно. І так далі.
✅
️Легка ейфорія. Безтурботне відчуття «все буде добре», «так це нісенітниця, через пару тижнів все закінчиться».
✅
️фізичне відчуття розірваності на шматки. Екзистенційний жах, панічні атаки, коли світ здається моторошним та підозрілим місцем.
✅
️Безсоння. – Або, навпаки, нескінченне бажання спати.
✅
️Кошмари, в яких мозок грає страшними картинками – війна, апокаліпсис, ядерний вибух на горизонті, перестрілки, вибухи поїздів, літаки, що падають.
✅
️Дивні та сильні болі без причин.Раптові алергії на порожньому місці. Запалення всіх слизових.
✅
️Нескінченно їсте, та все одно голодні. Пам’ятайте, що ваша психіка намагається впоратися з тим, що відбувається. Зі всіх сил. Дамо їй час на перезавантаження. Це найкраще і поки що єдине, що ми можемо.
👍47😢16
Перша допомога постраждалим від термічних опіків
Опік – це травма тканин тіла людини (шкіри, слизових оболонок тощо), спричинена дією тепла, електроенергії, хімічних речовин або випромінювання. В умовах війни найчастіше трапляються опіки вогнем, гарячим газом і парою або розпеченими уламками.
При термічному ураженні допомогу слід надавати негайно, адже від тривалості температурного впливу залежить глибина і площа ураження, а також прогноз швидкості відновлення пошкодженої ділянки.
Медики розрізняють опіки чотирьох ступенів:
I ступінь характеризується почервонінням шкіри, набряклістю і болем;
II ступінь – це сильний біль з інтенсивним почервонінням, відділенням верхніх шарів шкіри з утворенням пухирів, наповнених прозорою чи каламутною рідиною;
III ступінь – некроз усієї товщі шкіри з утворенням щільного струпа, під яким перебувають ушкоджені тканини;
IV ступінь настає при впливі на тканини дуже високих температур (полум’я, розплавлений метал тощо). Ушкоджуються м’язи, сухожилля, кістки.
Під час опіків І та II ступеня першу допомогу можна надавати самостійно, серйозніші ураження вимагають допомоги медиків.
Основні етапи надання першої допомоги при термічних опіках:
1) Переконайтеся у відсутності небезпеки для вашого життя і здоров’я.
2) Огляньте постраждалого, перевірте, чи він при тямі й чи дихає.
3) Якщо дихання відсутнє, розпочніть серцево-легеневу реанімацію.
4) Якщо у постраждалого опіки І або II ступеня, охолодіть ділянку опіку прохолодною водою й накрийте пошкодження чистою вологою тканиною. Не проколюйте пухирі, а якщо деякі з них розірвалися, накладіть стерильну пов’язку.
5) Якщо у постраждалого опіки III та/або IV ступеня, накрийте місце ураження стерильною серветкою або бинтом, купленими в аптеці. Якщо нема такої змоги, можна використати чисту тканину, пропрасовану праскою з парою на максимальній температурі. За наявності ознак шоку (неспокій, бліда волога шкіра, слабкість, сухість в роті, порушення свідомості, непритомність), переверніть постраждалого на спину, покладіть під голову подушку, а під ноги – валик з одягу так, щоб ступні його ніг опинилися на одному рівні з підборіддям, і вкрийте ковдрою. Викличте бригаду медиків.
6) Якщо потерпілий скаржиться на сильний біль, можна дати знеболювальне (Ібупрофен, Парацетамол).
7) Дайте потерпілому випити води, щоб уникнути зневоднення та зменшити інтоксикацію, викликану потраплянням в кров фрагментів зруйнованих температурою клітин.
Чого не слід робити:
1. Змащувати уражені шкіру маззю, олією чи будь-яким тваринним жиром. Це сприятиме розвитку інфекції.
2. Прикладати лід, адже він може викликати гіпотермію, додавши до опіку ще й обмороження тканин.
3. Проколювати пухирі, адже це підвищує ризик інфікування тканин.
4. Обробляти опік йодом, спиртом, марганцівкою, крохмалем, соком алое. Ці засоби є неефективними, до того ж посилять відчуття болю.
5. Самостійно очищати глибокі опіки від уламків і фрагментів одягу, це мають робити медики.
6. Використовувати будь-які мазі до консультації з лікарем.
Опік – це травма тканин тіла людини (шкіри, слизових оболонок тощо), спричинена дією тепла, електроенергії, хімічних речовин або випромінювання. В умовах війни найчастіше трапляються опіки вогнем, гарячим газом і парою або розпеченими уламками.
При термічному ураженні допомогу слід надавати негайно, адже від тривалості температурного впливу залежить глибина і площа ураження, а також прогноз швидкості відновлення пошкодженої ділянки.
Медики розрізняють опіки чотирьох ступенів:
I ступінь характеризується почервонінням шкіри, набряклістю і болем;
II ступінь – це сильний біль з інтенсивним почервонінням, відділенням верхніх шарів шкіри з утворенням пухирів, наповнених прозорою чи каламутною рідиною;
III ступінь – некроз усієї товщі шкіри з утворенням щільного струпа, під яким перебувають ушкоджені тканини;
IV ступінь настає при впливі на тканини дуже високих температур (полум’я, розплавлений метал тощо). Ушкоджуються м’язи, сухожилля, кістки.
Під час опіків І та II ступеня першу допомогу можна надавати самостійно, серйозніші ураження вимагають допомоги медиків.
Основні етапи надання першої допомоги при термічних опіках:
1) Переконайтеся у відсутності небезпеки для вашого життя і здоров’я.
2) Огляньте постраждалого, перевірте, чи він при тямі й чи дихає.
3) Якщо дихання відсутнє, розпочніть серцево-легеневу реанімацію.
4) Якщо у постраждалого опіки І або II ступеня, охолодіть ділянку опіку прохолодною водою й накрийте пошкодження чистою вологою тканиною. Не проколюйте пухирі, а якщо деякі з них розірвалися, накладіть стерильну пов’язку.
5) Якщо у постраждалого опіки III та/або IV ступеня, накрийте місце ураження стерильною серветкою або бинтом, купленими в аптеці. Якщо нема такої змоги, можна використати чисту тканину, пропрасовану праскою з парою на максимальній температурі. За наявності ознак шоку (неспокій, бліда волога шкіра, слабкість, сухість в роті, порушення свідомості, непритомність), переверніть постраждалого на спину, покладіть під голову подушку, а під ноги – валик з одягу так, щоб ступні його ніг опинилися на одному рівні з підборіддям, і вкрийте ковдрою. Викличте бригаду медиків.
6) Якщо потерпілий скаржиться на сильний біль, можна дати знеболювальне (Ібупрофен, Парацетамол).
7) Дайте потерпілому випити води, щоб уникнути зневоднення та зменшити інтоксикацію, викликану потраплянням в кров фрагментів зруйнованих температурою клітин.
Чого не слід робити:
1. Змащувати уражені шкіру маззю, олією чи будь-яким тваринним жиром. Це сприятиме розвитку інфекції.
2. Прикладати лід, адже він може викликати гіпотермію, додавши до опіку ще й обмороження тканин.
3. Проколювати пухирі, адже це підвищує ризик інфікування тканин.
4. Обробляти опік йодом, спиртом, марганцівкою, крохмалем, соком алое. Ці засоби є неефективними, до того ж посилять відчуття болю.
5. Самостійно очищати глибокі опіки від уламків і фрагментів одягу, це мають робити медики.
6. Використовувати будь-які мазі до консультації з лікарем.
👍24
💉 З 5 квітня термін дії COVID-сертифікатів продовжено.
МОЗ разом з Мінцифри та НСЗУ ухвалили рішення продовжити відображення сертифікатів в Дії до 545 днів від дати щеплення.
Тепер ковід-сертифікат відображатиметься в "Дії" 1,5 роки з дати отримання щеплення.
Термін дії змінено для всіх видів сертифікату, що підтверджує статус вакцинованої особи (жовтий, зелений, бустерний).
Увага:
Сертифікат не оновить нову кінцеву дату автоматично, для цього потрібно повторно надіслати запит у застосунку або на порталі Дії. Так само як ви генерували свій нинішній сертифікат.
МОЗ разом з Мінцифри та НСЗУ ухвалили рішення продовжити відображення сертифікатів в Дії до 545 днів від дати щеплення.
Тепер ковід-сертифікат відображатиметься в "Дії" 1,5 роки з дати отримання щеплення.
Термін дії змінено для всіх видів сертифікату, що підтверджує статус вакцинованої особи (жовтий, зелений, бустерний).
Увага:
Сертифікат не оновить нову кінцеву дату автоматично, для цього потрібно повторно надіслати запит у застосунку або на порталі Дії. Так само як ви генерували свій нинішній сертифікат.
👍15
🥱 Депривація сну:
Як відновлювати сили при вимушеному неспанні?
Депривація сну — нестача або повна відсутність сну. Може виникнути як наслідок розладів сну або усвідомленого вибору.
🛌 Дорослій людині для нормального функціонування потрібно 7-8 годин безперервного сну. Якщо ця потреба не задовольняється, то у крові підвищується рівень гормонів стресу, таких як адреналін і кортизол, а це призводить до підвищення кров'яного тиску.
🛌 В умовах постійного очікування «тривоги» ми забороняємо собі спати, щоб «не пропустити сигнал тривоги», «не підвести близьких», «бо зараз не час спати, поки інші люди у небезпеці» або просто страшно спати. Виникає депривація сну (хронічна нестача сну) як повне або часткове незадоволення потреби людини у сні.
🛌 Люди, вимушено позбавлені сну, відчувають більшу тривогу, виникає так званий стрес примусового пробудження.
При тривалій депривації сну виникають:
• відчуття втоми,
• денна сонливість,
• знижується концентрація уваги,
• втрачається відчуття реальності,
• з’являються галюцинації.
• З часом знижується здатність аналізувати інформацію, приймати рішення, контролювати емоції.
• Людина може здійснювати необачні кроки та нехтувати небезпекою або, навпаки, починає боятися не лише реально або уявно загрозливих впливів (напр., боятися обстрілів чи заходу танків, живучи у місті, віддаленому від бойових дій).
Тому навіть у складних умовах варто шукати найменші можливості для відновлення сил.
Кроками для задоволення потреби у сні можуть бути:
🔹Чергування. Якщо ви мусите слідкувати за сигналами тривоги, встановіть чергування, напр., по 2-3 години, тоді в усіх буде можливість кількагодинного сну без перерв.
🔹Зміщення графіку. У випадках посилення повітряних тривог у нічний час, для збереження сил використовуйте будь-яку можливість поспати вдень.
🔹Сон у сховищі. Якщо щоночі мусите спускатися у сховище або при сигналі тривоги переходити у найбільш безпечне місце (коридор, ванна), облаштуйте мінімальний простір для сну (каримат, спальник тощо). Зберегти відновлювальні ефекти сну можна навіть при частих нічних пробудженнях, якщо відновити сон протягом 15 хв після вимушеного прокидання.
🔹Корисний будь-який сон, спробуйте подрімати 15-20 хв, спираюсь об стіну або спинку стільчика.
🔹Для засинання у складних умовах використовуйте техніки цілеспрямованого розслаблення: навмисно розслабте м’язи обличчя, потім опустити й розслабити плечі, руки, ноги, м’язи тулуба. Спробуйте полинути думками у спокійне безпечне місце або уявити небо/річку або себе у зручному гамаку.
Як відновлювати сили при вимушеному неспанні?
Депривація сну — нестача або повна відсутність сну. Може виникнути як наслідок розладів сну або усвідомленого вибору.
🛌 Дорослій людині для нормального функціонування потрібно 7-8 годин безперервного сну. Якщо ця потреба не задовольняється, то у крові підвищується рівень гормонів стресу, таких як адреналін і кортизол, а це призводить до підвищення кров'яного тиску.
🛌 В умовах постійного очікування «тривоги» ми забороняємо собі спати, щоб «не пропустити сигнал тривоги», «не підвести близьких», «бо зараз не час спати, поки інші люди у небезпеці» або просто страшно спати. Виникає депривація сну (хронічна нестача сну) як повне або часткове незадоволення потреби людини у сні.
🛌 Люди, вимушено позбавлені сну, відчувають більшу тривогу, виникає так званий стрес примусового пробудження.
При тривалій депривації сну виникають:
• відчуття втоми,
• денна сонливість,
• знижується концентрація уваги,
• втрачається відчуття реальності,
• з’являються галюцинації.
• З часом знижується здатність аналізувати інформацію, приймати рішення, контролювати емоції.
• Людина може здійснювати необачні кроки та нехтувати небезпекою або, навпаки, починає боятися не лише реально або уявно загрозливих впливів (напр., боятися обстрілів чи заходу танків, живучи у місті, віддаленому від бойових дій).
Тому навіть у складних умовах варто шукати найменші можливості для відновлення сил.
Кроками для задоволення потреби у сні можуть бути:
🔹Чергування. Якщо ви мусите слідкувати за сигналами тривоги, встановіть чергування, напр., по 2-3 години, тоді в усіх буде можливість кількагодинного сну без перерв.
🔹Зміщення графіку. У випадках посилення повітряних тривог у нічний час, для збереження сил використовуйте будь-яку можливість поспати вдень.
🔹Сон у сховищі. Якщо щоночі мусите спускатися у сховище або при сигналі тривоги переходити у найбільш безпечне місце (коридор, ванна), облаштуйте мінімальний простір для сну (каримат, спальник тощо). Зберегти відновлювальні ефекти сну можна навіть при частих нічних пробудженнях, якщо відновити сон протягом 15 хв після вимушеного прокидання.
🔹Корисний будь-який сон, спробуйте подрімати 15-20 хв, спираюсь об стіну або спинку стільчика.
🔹Для засинання у складних умовах використовуйте техніки цілеспрямованого розслаблення: навмисно розслабте м’язи обличчя, потім опустити й розслабити плечі, руки, ноги, м’язи тулуба. Спробуйте полинути думками у спокійне безпечне місце або уявити небо/річку або себе у зручному гамаку.
👍36❤1
Аптечка для дітей. Що саме має в ній бути?
Вчасно надати допомогу малюку — перше завдання батьків. Інструменти, перев’язувальні матеріали та необхідні ліки — основа домашньої аптечки.
▪️Аптечка обов’язково повинна бути переносною, тобто ліки та засоби лікування слід покласти в окрему коробку, валізку, сумочку чи контейнер. Корпус аптечки має захищати її вміст від ударів, світла і вологи.
▪️Будь-які препарати у формі таблеток, капсул або драже не призначені для маленьких дітей. Також дітям до року не можна застосовувати спреї для горла та носа. Зазвичай ліки для маленьких дітей — це рідини (розчини, сиропи, краплі) та свічки.
▪️Звертайте увагу і на дозування: наприклад, при застосуванні судинозвужувальних крапель для носа воно має бути нижчим, ніж для дорослих. Зауважте також, що такий популярний засіб, як йод, категорично не можна застосовувати дітям до одного року.
В інфографіці ⬆️ рекомендації, які засоби й інструменти мають бути у вас в наявності.
Вчасно надати допомогу малюку — перше завдання батьків. Інструменти, перев’язувальні матеріали та необхідні ліки — основа домашньої аптечки.
▪️Аптечка обов’язково повинна бути переносною, тобто ліки та засоби лікування слід покласти в окрему коробку, валізку, сумочку чи контейнер. Корпус аптечки має захищати її вміст від ударів, світла і вологи.
▪️Будь-які препарати у формі таблеток, капсул або драже не призначені для маленьких дітей. Також дітям до року не можна застосовувати спреї для горла та носа. Зазвичай ліки для маленьких дітей — це рідини (розчини, сиропи, краплі) та свічки.
▪️Звертайте увагу і на дозування: наприклад, при застосуванні судинозвужувальних крапель для носа воно має бути нижчим, ніж для дорослих. Зауважте також, що такий популярний засіб, як йод, категорично не можна застосовувати дітям до одного року.
В інфографіці ⬆️ рекомендації, які засоби й інструменти мають бути у вас в наявності.
👍12🔥1
Media is too big
VIEW IN TELEGRAM
⚡️Хімічна зброя: зарин, хлор, аміак, фосфор – як від неї вберегтися?
Вчора російські окупаційні війська використали проти українських військових та цивільних осіб в місті Маріуполь отруюючу речовину невідомого походження, яку було скинуто з ворожого БПЛА.
Тому знову нагадаємо про хімічну зброю.
В відео Надія Матвєєва поділилася надійними порадами, що допоможуть вберегтися від хімічної зброї.
Вчора російські окупаційні війська використали проти українських військових та цивільних осіб в місті Маріуполь отруюючу речовину невідомого походження, яку було скинуто з ворожого БПЛА.
Тому знову нагадаємо про хімічну зброю.
В відео Надія Матвєєва поділилася надійними порадами, що допоможуть вберегтися від хімічної зброї.
👍20❤2
Forwarded from Сучасний Галілео🇺🇦
"Летючий шпиталь" Бундесверу для поранених українців
Уперше від початку війни в Україні Бундесвер задіяв так званий "летючий шпиталь" для евакуації поранених українців. Літак MedEvac Airbus A310 вилетів із аеропорту Кельн-Бонн до Жешува на півдні Польщі. Борт доправить на лікування в Німеччину поранених дітей і дорослих.
"Летючий шпиталь" може пролетіти без дозаправки 11 тисяч кілометрів. Усередині літака – шість модулів інтенсивної терапії та до 38 місць для людей із менш серйозними травмами або максимум 56 місць для поранених (залежно від медичних потреб).
Пацієнтів доглядатимуть 25 лікарів, медсестер інтенсивної терапії та фельдшерів. На борту є системи вентиляції легень, контролю функцій кровообігу і проведення інфузій, портативний ультразвуковий апарат та інше обладнання.
Уперше від початку війни в Україні Бундесвер задіяв так званий "летючий шпиталь" для евакуації поранених українців. Літак MedEvac Airbus A310 вилетів із аеропорту Кельн-Бонн до Жешува на півдні Польщі. Борт доправить на лікування в Німеччину поранених дітей і дорослих.
"Летючий шпиталь" може пролетіти без дозаправки 11 тисяч кілометрів. Усередині літака – шість модулів інтенсивної терапії та до 38 місць для людей із менш серйозними травмами або максимум 56 місць для поранених (залежно від медичних потреб).
Пацієнтів доглядатимуть 25 лікарів, медсестер інтенсивної терапії та фельдшерів. На борту є системи вентиляції легень, контролю функцій кровообігу і проведення інфузій, портативний ультразвуковий апарат та інше обладнання.
👍32🔥5
Віктор Франкл про те, як зберегти силу духу в нелюдських обставинах
Чому одні люди здаються, а інші продовжують боротися, попри все?
Щоб це зрозуміти, всесвітньо відомому австрійському психологу Віктору Франклу довелося пережити жах концтаборів.
Ми підібрали для вас цитати Франкла, в яких він відповідає на питання, що служило йому внутрішньою опорою, та розповідає про прийоми, які допомогли впоратися з болем та вистояти. Ці прийоми здобуті в дуже складних життєвих умовах, тому їхня цінність неймовірно висока.
На світі є дві «раси» людей, лише дві! – люди порядні та люди непорядні.
Деформація характеру ув’язненого у концтаборі залежала зрештою з його внутрішньої установки. Табірна обстановка впливала на зміни характеру лише в того ув’язненого, хто опускався духовно й у суто людському плані. А опускався той, у кого вже не залишалося більше жодної внутрішньої опори. У чому могла і повинна була така опора? Потрібно було знову звернутися людині до майбутнього, до якоїсь значущої для нього мети у майбутньому.
Людині взагалі властиво орієнтуватися на майбутнє. До цього просвіту в майбутньому вона вдається у найважчі хвилини. Іноді це стає свого роду трюком, рятувальним прийомом у найважчі хвилини. Коли мені було зовсім несила, я уявляв, що стою на кафедрі у великому, яскраво освітленому, гарному, теплому залі. Я роблю доповідь – і публіка, яка сидить переді мною у затишних, м’яких кріслах, зацікавлено слухає. А говорю я про психологію в концентраційному таборі. І все, що пригнічує і мучить мене зараз, якось об’єктивується для мене, бачиться вже з висоти наукового аналізу, а я сам зі своїми стражданнями став уже об’єктом найцікавіших психологічних досліджень, які я сам зробив.
Внутрішня людина може бути сильнішою за свої зовнішні обставини. І не лише у концтаборі. Людина завжди і скрізь протистоїть долі, і це протистояння дає можливість перетворити своє страждання на внутрішнє досягнення.
Кожна моя спроба духовно відновити, «випрямити» своїх товаришів по нещастю знову і знову переконувала мене, що це можливо зробити, лише орієнтувавши людину на якусь мету в майбутньому. Як казав Фрідріх Ніцше: «У кого є «Навіщо?», той витримає будь-яке «Як?».
Людина, яка втратила внутрішню стійкість, швидко руйнується. Фраза, якою вона відхиляє всі спроби підбадьорити її, типова: «Мені нема чого більше чекати від життя». Вся складність у тому, що питання про сенс життя має бути поставлене інакше. Треба вивчити самим і пояснити тим, хто сумнівається, що справа не в тому, чого ми чекаємо від життя, а в тому, чого воно чекає від нас.
Людина, яка усвідомила свою відповідальність перед іншою людиною або перед справою, саме на неї покладеною, ніколи не відмовиться від життя. Вона знає, навіщо існує, і тому знайде у собі сили терпіти майже будь-яке «як».
Чому одні люди здаються, а інші продовжують боротися, попри все?
Щоб це зрозуміти, всесвітньо відомому австрійському психологу Віктору Франклу довелося пережити жах концтаборів.
Ми підібрали для вас цитати Франкла, в яких він відповідає на питання, що служило йому внутрішньою опорою, та розповідає про прийоми, які допомогли впоратися з болем та вистояти. Ці прийоми здобуті в дуже складних життєвих умовах, тому їхня цінність неймовірно висока.
На світі є дві «раси» людей, лише дві! – люди порядні та люди непорядні.
Деформація характеру ув’язненого у концтаборі залежала зрештою з його внутрішньої установки. Табірна обстановка впливала на зміни характеру лише в того ув’язненого, хто опускався духовно й у суто людському плані. А опускався той, у кого вже не залишалося більше жодної внутрішньої опори. У чому могла і повинна була така опора? Потрібно було знову звернутися людині до майбутнього, до якоїсь значущої для нього мети у майбутньому.
Людині взагалі властиво орієнтуватися на майбутнє. До цього просвіту в майбутньому вона вдається у найважчі хвилини. Іноді це стає свого роду трюком, рятувальним прийомом у найважчі хвилини. Коли мені було зовсім несила, я уявляв, що стою на кафедрі у великому, яскраво освітленому, гарному, теплому залі. Я роблю доповідь – і публіка, яка сидить переді мною у затишних, м’яких кріслах, зацікавлено слухає. А говорю я про психологію в концентраційному таборі. І все, що пригнічує і мучить мене зараз, якось об’єктивується для мене, бачиться вже з висоти наукового аналізу, а я сам зі своїми стражданнями став уже об’єктом найцікавіших психологічних досліджень, які я сам зробив.
Внутрішня людина може бути сильнішою за свої зовнішні обставини. І не лише у концтаборі. Людина завжди і скрізь протистоїть долі, і це протистояння дає можливість перетворити своє страждання на внутрішнє досягнення.
Кожна моя спроба духовно відновити, «випрямити» своїх товаришів по нещастю знову і знову переконувала мене, що це можливо зробити, лише орієнтувавши людину на якусь мету в майбутньому. Як казав Фрідріх Ніцше: «У кого є «Навіщо?», той витримає будь-яке «Як?».
Людина, яка втратила внутрішню стійкість, швидко руйнується. Фраза, якою вона відхиляє всі спроби підбадьорити її, типова: «Мені нема чого більше чекати від життя». Вся складність у тому, що питання про сенс життя має бути поставлене інакше. Треба вивчити самим і пояснити тим, хто сумнівається, що справа не в тому, чого ми чекаємо від життя, а в тому, чого воно чекає від нас.
Людина, яка усвідомила свою відповідальність перед іншою людиною або перед справою, саме на неї покладеною, ніколи не відмовиться від життя. Вона знає, навіщо існує, і тому знайде у собі сили терпіти майже будь-яке «як».
❤51👍11🔥1
"Травма свідка": що це таке і як її позбутися
Останнім часом мережу приголомшили фотографії зі звільнених від окупантів населених пунктів Бучі, Гостомеля та Бородянки, що на Київщині. Ці міста можна сміливо називати "привидами", адже живого в них нічого не залишилося (за виключенням кількох тисяч людей, яким немає куди втікати).
Читаючи про геноцид та переглядаючи світлини з розбитих вулиць, посеред яких лежать люди, кожен з нас починає відчувати душевний біль за тих, хто перебував або ще й досі перебуває там.
Такий психологічний стан має назву "травма свідка". Для її отримання не обов'язково перебувати на місці події та бачити все на власні очі. Достатньо лише переглянути фотографії, щоб зазнати жаху.
Що свідчить про травму свідка:
🔴після перегляду приголомшливих кадрів або новин ви дуже яскраво уявляєте, що це могло статися з вами або вашими близькими. Фантазії настільки реальні, що викликають страх, тривогу, стан, близький до панічної атаки;
🔴безпорадність і сором за неможливість допомогти постраждалим або запобігти події. Вина за те, що вціліли;
🔴пекучий, неймовірно потужний гнів, мрії про помсту, бажання трощити речі;
🔴несподіваний спокій і порожнеча. Наслідки травми можуть наздогнати вас не одразу, а через деякий час у вигляді тривоги, фобій, нав’язливих спогадів, жахливих сновидінь.
Жити з такими почуттями може бути небезпечно і, перш за все, для вас самих.
Як подолати "травму свідка"?
🟢Шукайте підтримку у рідних людей. Постійно розмовляйте з ними, діліться своїми переживаннями та болем;
🟢Не дивіться та не читайте новини. Особливо це стосується тих, які найбільше викликають у вас відчуття горя;
🟢Не передивляйтеся повторно фотографії, які можуть вас травмувати та завдати болю;
🟢Піклуйтеся про інших людей, які потребують допомоги. Це дозволить вам відволіктися від поганих думок та допоможе розслабитися;
🟢За можливості допомагайте своїй країні. За час війни утворилася велика кількість волонтерських організацій, у яких добровольці займаються різними справами на благо України та ЗСУ;
🟢Згадайте, що вам приносить радість, і зробіть це: тренування, випічка, прибирання чи прогулянка на самоті.
🟢Нагадуйте собі про факти, як ЗСУ перейшли у наступ і як увесь світ нам допомагає.
🟢Якщо є можливість – більше гуляйте на свіжому повітрі та займайтеся спортом, який розслабляє, наприклад йогою.
Бережіть себе і своїх рідних!
Ми обов'язково переможемо!🇺🇦
Останнім часом мережу приголомшили фотографії зі звільнених від окупантів населених пунктів Бучі, Гостомеля та Бородянки, що на Київщині. Ці міста можна сміливо називати "привидами", адже живого в них нічого не залишилося (за виключенням кількох тисяч людей, яким немає куди втікати).
Читаючи про геноцид та переглядаючи світлини з розбитих вулиць, посеред яких лежать люди, кожен з нас починає відчувати душевний біль за тих, хто перебував або ще й досі перебуває там.
Такий психологічний стан має назву "травма свідка". Для її отримання не обов'язково перебувати на місці події та бачити все на власні очі. Достатньо лише переглянути фотографії, щоб зазнати жаху.
Що свідчить про травму свідка:
🔴після перегляду приголомшливих кадрів або новин ви дуже яскраво уявляєте, що це могло статися з вами або вашими близькими. Фантазії настільки реальні, що викликають страх, тривогу, стан, близький до панічної атаки;
🔴безпорадність і сором за неможливість допомогти постраждалим або запобігти події. Вина за те, що вціліли;
🔴пекучий, неймовірно потужний гнів, мрії про помсту, бажання трощити речі;
🔴несподіваний спокій і порожнеча. Наслідки травми можуть наздогнати вас не одразу, а через деякий час у вигляді тривоги, фобій, нав’язливих спогадів, жахливих сновидінь.
Жити з такими почуттями може бути небезпечно і, перш за все, для вас самих.
Як подолати "травму свідка"?
🟢Шукайте підтримку у рідних людей. Постійно розмовляйте з ними, діліться своїми переживаннями та болем;
🟢Не дивіться та не читайте новини. Особливо це стосується тих, які найбільше викликають у вас відчуття горя;
🟢Не передивляйтеся повторно фотографії, які можуть вас травмувати та завдати болю;
🟢Піклуйтеся про інших людей, які потребують допомоги. Це дозволить вам відволіктися від поганих думок та допоможе розслабитися;
🟢За можливості допомагайте своїй країні. За час війни утворилася велика кількість волонтерських організацій, у яких добровольці займаються різними справами на благо України та ЗСУ;
🟢Згадайте, що вам приносить радість, і зробіть це: тренування, випічка, прибирання чи прогулянка на самоті.
🟢Нагадуйте собі про факти, як ЗСУ перейшли у наступ і як увесь світ нам допомагає.
🟢Якщо є можливість – більше гуляйте на свіжому повітрі та займайтеся спортом, який розслабляє, наприклад йогою.
Бережіть себе і своїх рідних!
Ми обов'язково переможемо!🇺🇦
👏20👍16