​​Траншейна стопа (окопна стопа)

Траншейна стопа — реакція стопи на вологі, холодні умови, які тримаються тривалий час. Патологічний стан розвивається при температурі від 0 до 16°C і може розвинутись за 10-14 год.

Вперше траншейна стопа була описана у 1812 році.
Військовослужбовці найбільш вразливі до її розвитку.
Фактори ризику:
• малорухливість;
• нездатність сушити шкарпетки та взуття;
• вузьке взуття;
• гіпергідроз (надмірне потовиділення);
• втома;
• стрес;
• недостатнє споживання калорій або рідини;
• паління;
• алкогольне сп’яніння.

Існує 4 етапи траншейної стопи:
Перша стадія — вплив холоду
Симптоми:
• повна втрата чутливості;
• оніміння. Також пацієнти описують, що ноги нагадують дерев’яні колоди;
• виникають проблеми при ходьбі;
• кінцівки спочатку можуть бути яскраво-червоними, але незабаром стають блідими через сильне звуження судин;
• зазвичай ця стадія безболісна.

Друга стадія прегіперемічна
Цей етап відбувається під час та після зігрівання. У постраждалих зі світлою шкірою шкіра виглядає плямистою та блідо-блакитною, що вказує на відновлення кровообігу на дуже низькому рівні. Кінцівки залишаються холодними та нечутливими. Може бути набряк.

Третя гіперемічна стадія, яка розпочинається зазвичай раптово.
Симптоми:
• кінцівка яскраво-червона;
• набряк;
• оніміння змінюється сильним пекучим болем;
• пухирці.

Четверта стадія після гіперемії може тривати від декількох тижнів до декількох років або бути постійною.
Симптоми:
• кінцівка має нормальний вигляд;
• кінцівки можуть залишатися холодними годинами, навіть після дуже короткого впливу холоду;
• хронічний біль;
• підвищена пітливість стоп.

Невідкладна допомога:
• потерпілого перемістити у тепле середовище;
• потерпілого на стадії передгіперемії слід переносити, а не ходити;
• вологий одяг можна зняти, коли потерпілий перебуває в теплому середовищі;
• кінцівки слід зігрівати поступово при кімнатній температурі, найкраще за допомогою холодного потоку повітря, наприклад, вентилятора, температура повітря +15- 18°C. Швидке зігрівання може викликати сильний біль, посилення набряку та посилення ішемії тканин;
• кінцівки повинні бути підняті вище рівня серця;
• для знеболення використовувати Амітриптилін, оскільки нестероїдні протизапальні препарати зазвичай не ефективні;
• ревакцинація від правця.
❗️Розтирання ураженої кінцівки будь-чим може пошкодити шкіру.

Профілактика:
• уникнення тривалого перебування у вологих, холодних умовах;
• використовувати пудру для ніг;
• регулярне переодягання в сухі шкарпетки. Перевагу надавати синтетичній тканині, оскільки бавовна, яка мокра стає дуже холодною;
• потрібно бути активним, щоб стимулювати кровообіг у кінцівках.

Мапа повітряних тривог в Україні, яка оновлюється в режимі реального часу - https://war.ukrzen.in.ua/alerts/#

​​Хлор та аміак

Хлор — це отруйна речовина задушливої дії; газ жовто-зеленого кольору із різким подразливим запахом. Зберігається і транспортується він у рідкому стані. Коли рідкий хлор вивільняється, він швидко перетворюється на газ та розповсюджується. 

Основні симптоми ураження хлором:
Затуманений зір
Пекучий біль, почервоніння та пухирі на шкірі при впливі газу.
Відчуття печіння в носі, горлі та очах
Утруднене дихання або задишка
Нудота і блювання
Сльозотеча

Аміак є токсичним газом або рідиною, здатен вражати людський організм, а у великих концентраціях може призвести до смерті. Побутовий аміак менш концентрований; рідко викликає опіки, але також має подразливий дію. 

Основні симптоми ураження аміаком:
хімічні опіки на шкірі 
почервоніння очей 
сльозотеча
подразнення носа і горла
кашель
відчуття задухи 
задишка

Перша допомога при ураженні хлором чи аміаком
Залиште місце, де був здійснений викид речовини, і вийдіть на свіже повітря. При викиді хлору пересувайтеся по підвищеннях, тому що хлор важчий за повітря і завжди опускатиметься в низинні райони, якщо хімічна атака була здійснена аміаком — рухайтеся низинами, оскільки аміак легший за повітря.
Запам'ятати правила евакуації буде легше за допомогою не дуже цензурного, але простого віршика: 
Почув аміак — в підвал — хуяк!
Почув хлор — лізь на бугор!

Використовуйте протигаз, а за його відсутності — ватно-марлеву повʼязку, змочену водою чи 5% розчином питної соди (при ураженні хлором) або оцтової чи лимонної кислоти низької концентрації (при ураженні аміаком).При потраплянні парів в очі, зніміть контактні лінзи (за наявності) та промийте очі проточною водою протягом 10-15 хвилин.Зніміть одяг (не можна знімати через голову, замість цього — розріжте або розірвіть тканину), швидко вимийте все тіло водою з милом при найпершій можливості. 


Антидоту проти впливу хлору та аміаку не існує, найкращий засіб проти них — це вода. Лікування полягає у якнайшвидшому виведенні отруйної речовини з організму та наданні підтримуючої медичної допомоги.

Наочний приклад як макрофаг поглинає ракову клітину.

Ортодонтичне кільце з пружиною "space-maintenant".

Ложка зі стабілізатором

Приголомшливий винахід для людей із хворобою Паркінсона.

Хвороба Паркінсона або тремтливий параліч – це серйозне захворювання нервової системи, що викликає руйнування та загибель нейронів (клітин мозку), що виробляють нейромедіатор дофамін. М'язи стають тугими, як стара гума, наростає тремтіння у кінцівках, зявляється нестійкість під час ходьби. Звісно, це можна лікувати. Але навіть добре компенсований хворий паркінсонізмом не відмовився б від такої ложки.

​​​​🚨СИМПТОМ ФАНТОМНОЇ СИРЕНИ
Що з цим робити?

Коли травма надто сильна та психіка не може її переварити, може виникнути ПТСР або/та дереалізація. Війна - потужна травма для кожного з нас, чи є ти військовий або цивільний.

Симптом фантомної сирени - це стан, коли у повній тиші ви чуєте сирени, яких насправді нема. Перевіряєта повідомлення, вікно. Здалося. Це сирени вашої тривоги.

Що з цим робити?

ПЕРЕВІРКА РЕАЛЬНОСТІ ТА ЗАЗЕМЛЕННЯ
🔸поговорити про стрес з близькими
🔸вимити обличчя або руки холодною водою
🔸сісти, перелічити предмети, які бачиш у кімнаті
🔸доторкнутися до тіла, важливо повернути себе через тіло до реальності

ЗАКРИТИ БАЗОВІ ПОТРЕБИ
🔸спробувати заснути за можливості
🔸поїсти тепле та зробити гарячий чай
🔸випити води
🔸обійняти того, хто поруч
🔸залишити собі в день час без новин та телефону, попросивши заздалегідь близьких зателефонувати у випадку тривоги

УПОВІЛЬНИТИ
🔸рухи
🔸реакцію
🔸розмови
коли нема реальної загрози

НА РІВЕНЬ ТРИВОГИ ВПЛИВАЄ:
🔸невизначеність майбутнього
🔸відсутність контролю над ситуацією

ВИРІШЕННЯ:
1️⃣домовитися з сусідами та друзями, як діяти під час екстерної ситуації
2️⃣зробити чергування
3️⃣написати покроковий план, якщо тривога справжня
4️⃣поділити обов'язки з близькими, щоб всі чітко знали, хто вимикає газ, хто бере речі
5️⃣розкласти необхідні речі на місця, щоб легко знайти
6️⃣окремо підготувати одяг, який треба одягти на себе під час евакуації до укриття

ВИСНОВОК:
➡️поки стрес залишається хронічним, ми всі у пастці дереалізації
➡️з цим наша психіка впорається, якщо хоч трохи закривати базові потреби
➡️зараз мінімізуємо симптоми, аби лишатись в тонусі та реагувати по ситуації

🦠Escherichia coli (E. coli) – кишкова паличка.

Ця бактерія, зазвичай виявляється в нижніх відділах кишківника теплокровних організмів. Більшість штамів E.coli нешкідливі, але деякі штами можуть викликати важке харчове отруєння.

​​Іприт

Сірчаний іприт є різновидом хімічної зброї шкірнонаривної дії. Під час Першої світової війни він широко застосовувався для хімічних атак. Іприт може перебувати у газоподібному, рідкому та твердому стані та зазвичай має характерний запах гірчиці або часнику. Вітер може розносити іприт на дуже великі відстані та знаходитися в навколишньому середовищі 1-2 дні, а при зниженій температурі повітря навіть тижнями чи місяцями. Ураження іпритом може мати кумулятивний ефект.
Основні симптоми ураження іпритом:
Шкіра: почервоніння та свербіж, які з часом можуть змінитися на жовті пухирі на шкірі.
Очі: подразнення, біль, набряк і сльозотеча, світлочутливість, при важкому ураженні — сильний біль або сліпота, що триває до 10 днів.
Дихальні шляхи: нежить, чхання, захриплість голосу, задишка та кашель.
Травний тракт: біль у животі, діарея, лихоманка, нудота та блювання.
Ураження кісткового мозку: сповільнення гемопоезу (процесу утворення клітин крові).

Перша допомога при ураженні іпритом
Покиньте місце пригоди. Якщо викид іприту стався на вулиці, підніміться на якомога вищу точку, адже іприт важчий за повітря та буде осідати у нижніх шарах.Негайно звільніться від контамінованого одягу.Негайно промийте уражені ділянки шкіри великою кількістю води, також можна використовувати 0.2-0.3% розчин хлораміну; при потраплянні іприту в очі — також промийте їх. Можна захистити очі, використовуючи темні окуляри. При потраплянні іприту через ротову порожнину ні в якому разі не викликайте блювання. Зверніться за медичною допомогою.

​​‼️Сьогодні у Рубіжному орки влучили у цистерну з азотною кислотою і тому ми зібрали для Вас основні рекомендації щодо дій під час витоку азотної кислоти.👇

☢️Азотна кислота — безбарвна димуча рідина з їдким запахом, легко розкладається, забарвлюючись
у жовтий колір. Сильний окислювач, корозійна для більшості металів.
Небезпека речовини полягає у швидкому поширенні токсичних елементів по організму за допомогою кровоносної системи. При опіку азотною кислотою відбувається утворення сухого струпа, жовто-зеленого кольору. Оточує струп набрякла, почервоніла шкіра.

⛔Дія на людину:
❗азотна кислота небезпечна при вдиханні, ковтанні та при попаданні на шкіру та слизові оболонки.
❗Пари кислоти викликають подразнюючу дію на дихальні шляхи. При слабких отруєннях з'являються ознаки бронхіту, легкого бронхіоліту, запаморочення, сонливість; при важких отруєннях — набряк легенів.
❗Для захисту від парів і туману азотної кислоти користуються протигазами.
❗Концентрована азотна кислота, потрапляючи на шкіру, викликає тяжкі опіки, при цьому струп забарвлюється в жовтий колір внаслідок характерної взаємодії кислоти з білками.
❗Розбавлені розчини азотної кислоти бувають причиною екземи.
❗При проковтуванні азотна кислота викликає опік слизової оболонки стравоходу, шлунка з важким спазмом і набряком гортані.
❗Пари кислоти викликають подразнюючу дію на дихальні шляхи.
❗При легкому отруєнні з’являються ознаки бронхіту, легкого бронхіоліту, запаморочення, та сонливість.
❗При важкому отруєнні – набряк легенів в першу добу отруєння.
❗Для захисту від парів і туману азотної кислоти користуються протигазами.
❗При місцевій дії на очі азотна кислота викликає тяжке ураження з великим некрозом рогової оболонки та кон’юнктиви, що призводить до втрати зору.

😷Перша медична допомога в осередку ураження азотною кислотою, що здійснюється у порядку само і взаємодопомоги:

✅При потраплянні азотної кислоти в очі необхідно промити їх проточною водою протягом 10-30 хвилин.
✅При потраплянні на шкіру. Перша допомога при опіку кислотою полягає в рясному промивання ураженої ділянки шкіри під проточною водою, протягом 15-30 хвилин. Наступний етап – ополіскування содовим розчином. У разі ураження першого ступеня, цих заходів достатньо для одужання. Наступні етапи вимагають кваліфікованої медичної допомоги.
✅При проковтуванні азотної кислоти показано промивання шлунка великою кількістю води. Обов’язково треба доставити потерпілого в найближчий лікувальний заклад
✅Надягання протигазу або ВМП, змоченою 2% содою;

‼️Важливо‼️:
✅зберігати спокій і не піддаватися паніці;
✅захистити органи дихання протигазом, респіратором або ватно-марлевою пов'язкою, а шкіру — закритим одягом;
✅при відсутності засобів індивідуального захисту не виходити на вулицю;
✅перешкодити потраплянню в приміщення повітря зовні — щільно закрити вікна і двері, заклеїти щілини в рамах вікон та дверей;
✅вимкнути світло і газ;
✅підготуватися до евакуації, зібравши "тривожну" валізку з найнеобхіднішим — документами, особистими речами та ліками;
✅під час евакуації допомагати дітям, інвалідам та людям похилого віку;
✅пересуватися зоною хімічного зараження перпендикулярно напрямку вітру, уникаючи тунелів і низин, в яких можуть концентруватися отруйні речовини;
✅при підозрі на хімічне ураження пити багато рідини та звернутися за медичною допомогою;
✅покинувши небезпечну зону, зняти верхній одяг і ретельно вимитися.
💚Не панікуйте,та бережіть себе і своїх близьких!💚

​​Речі, які абсолютно нормальні для періоду війни

✅
️Провали у пам’яті. Відчуття «я не розумію, що я роблю і куди йду, та втім, і хто я теж не розумію».
✅
️Почуття, що немає сенсу. Це не розпач, а швидше здивування – щиро не розумієш, навіщо..
✅
️Неможливість доробляти щось, розпочате до війни – дочитувати книгу, дописувати наукову статтю, продовжувати якісь стосунки.
✅
️Найпростіші речі робляться дуже довго. Можна годинами сидіти та дивитися в одну точку. Можна піти ставити прати білизну – і через 40 хвилин виявити себе на кухні.
✅
️Говорити не можеш. Або, навпаки, не можеш замовчати ні на мить.
✅
️Раптова гостра ненависть до когось чи чогось.Ти раніше й не думав, що можеш відчувати щось таке.
✅
️Лють і відчуття зради, злість. Загалом непогані почуття, вони означають, що в психіці поки що залишаються сили.
✅
️Нестерпне роздратування на справжні дрібниці. Не там залишену чайну ложку, звук телефону. Близькі можуть дратувати так, що й передати не можна.
✅
️Моторошна екзистенційна самотність і бездомність. Навіть якщо будинок є, нікуди не подівся, і ми сидимо на рідному дивані.
✅
️Відчуття прірви, ніби хтось загинув – чи то ми, чи хтось із близьких, чи весь світ. Або, навпаки, радість та полегшення. Якісь довоєнні питання вдало вирішилися самі по собі.
✅
️Сором за цю радість. Сором за те, що ти не герой, за розгубленість за те, що тобі тривожно. І так далі.
✅
️Легка ейфорія. Безтурботне відчуття «все буде добре», «так це нісенітниця, через пару тижнів все закінчиться».
✅
️фізичне відчуття розірваності на шматки. Екзистенційний жах, панічні атаки, коли світ здається моторошним та підозрілим місцем.
✅
️Безсоння. – Або, навпаки, нескінченне бажання спати.
✅
️Кошмари, в яких мозок грає страшними картинками – війна, апокаліпсис, ядерний вибух на горизонті, перестрілки, вибухи поїздів, літаки, що падають.
✅
️Дивні та сильні болі без причин.Раптові алергії на порожньому місці. Запалення всіх слизових.
✅
️Нескінченно їсте, та все одно голодні. Пам’ятайте, що ваша психіка намагається впоратися з тим, що відбувається. Зі всіх сил. Дамо їй час на перезавантаження. Це найкраще і поки що єдине, що ми можемо.

​​Перша допомога постраждалим від термічних опіків

Опік  – це травма тканин тіла людини (шкіри, слизових оболонок тощо), спричинена дією тепла, електроенергії, хімічних речовин або випромінювання. В умовах війни найчастіше трапляються опіки вогнем, гарячим газом і парою або розпеченими уламками. 
 
При термічному ураженні допомогу слід надавати негайно, адже від тривалості температурного впливу залежить глибина і площа ураження, а також прогноз швидкості відновлення пошкодженої ділянки. 
 
Медики розрізняють опіки чотирьох ступенів:
I ступінь характеризується почервонінням шкіри, набряклістю і болем;
II ступінь – це сильний біль з інтенсивним почервонінням, відділенням верхніх шарів шкіри з утворенням пухирів, наповнених прозорою чи каламутною рідиною;
III ступінь – некроз усієї товщі шкіри з утворенням щільного струпа, під яким перебувають ушкоджені тканини;
IV ступінь настає при впливі на тканини дуже високих температур (полум’я, розплавлений метал тощо). Ушкоджуються м’язи, сухожилля, кістки.
Під час опіків І та II ступеня першу допомогу можна надавати самостійно, серйозніші ураження вимагають допомоги медиків. 
 
Основні етапи надання першої допомоги при термічних опіках: 
1) Переконайтеся у відсутності небезпеки для вашого життя і здоров’я.
2) Огляньте постраждалого, перевірте, чи він при тямі й чи дихає.
3) Якщо дихання відсутнє, розпочніть серцево-легеневу реанімацію.
4) Якщо у постраждалого опіки І або II ступеня, охолодіть ділянку опіку прохолодною водою й накрийте пошкодження чистою вологою тканиною. Не проколюйте пухирі, а якщо деякі з них розірвалися, накладіть стерильну пов’язку.
5) Якщо у постраждалого опіки III та/або IV ступеня, накрийте місце ураження стерильною серветкою або бинтом, купленими в аптеці. Якщо нема такої змоги, можна використати чисту тканину, пропрасовану праскою з парою на максимальній температурі. За наявності ознак шоку (неспокій, бліда волога шкіра, слабкість, сухість в роті, порушення свідомості, непритомність), переверніть постраждалого на спину, покладіть під голову подушку, а під ноги – валик з одягу так, щоб ступні його ніг опинилися на одному рівні з підборіддям, і вкрийте ковдрою. Викличте бригаду медиків. 
6) Якщо потерпілий скаржиться на сильний біль, можна дати знеболювальне (Ібупрофен, Парацетамол).
7) Дайте потерпілому випити води, щоб уникнути зневоднення та зменшити інтоксикацію, викликану потраплянням в кров фрагментів зруйнованих температурою клітин.
 
Чого не слід робити:
1. Змащувати уражені шкіру маззю, олією чи будь-яким тваринним жиром. Це сприятиме розвитку інфекції.
2. Прикладати лід, адже він може викликати гіпотермію, додавши до опіку ще й обмороження тканин.
3. Проколювати пухирі, адже це підвищує ризик інфікування тканин.
4. Обробляти опік йодом, спиртом, марганцівкою, крохмалем, соком алое. Ці засоби є неефективними, до того ж посилять відчуття болю.
5. Самостійно очищати глибокі опіки від уламків і фрагментів одягу, це мають робити медики.
6. Використовувати будь-які мазі до консультації з лікарем.

Як не підірватися на мінах – розповідає Гліб Репіч.