Учора був день народження легендарного повстанського командира:
Андрусяка Василя Васильовича ‒ “Ґрегіт”, “Різун”, “Різьбяр”, “Чорний” (15.01.1915, м. Снятин Снятинського р-ну Івано-Франківської обл. – 24.02.1946, біля с. Глибоке Богородчанського р-ну Івано-Франківської обл.). У липні 1943 р. створив та очолив відділ особливого призначення (ВОП) в Чорному лісі. Командир сотні “Змії” (11.1943-поч.1944), командир куреня “Скажені” (1944), командир Групи “Чорний Ліс” (1944), командир ТВ-22 “Чорний Ліс” ВО-4 “Говерля” (1945-02.1946). Загинув під час збройної сутички із рейдовою групою 215 СП внутрішніх військ НКВД. Полковник УПА (10.10.1946).
Джерело: Архів СБУ
Андрусяка Василя Васильовича ‒ “Ґрегіт”, “Різун”, “Різьбяр”, “Чорний” (15.01.1915, м. Снятин Снятинського р-ну Івано-Франківської обл. – 24.02.1946, біля с. Глибоке Богородчанського р-ну Івано-Франківської обл.). У липні 1943 р. створив та очолив відділ особливого призначення (ВОП) в Чорному лісі. Командир сотні “Змії” (11.1943-поч.1944), командир куреня “Скажені” (1944), командир Групи “Чорний Ліс” (1944), командир ТВ-22 “Чорний Ліс” ВО-4 “Говерля” (1945-02.1946). Загинув під час збройної сутички із рейдовою групою 215 СП внутрішніх військ НКВД. Полковник УПА (10.10.1946).
Джерело: Архів СБУ
👍26❤24
16 січня 1969 року у Празі на Вацлавській площі студент Ян Палах підпалив себе з метою вивести суспільство зі стану апатії та покори, в який воно почало впадати менш ніж через п’ять місяців після серпневої окупації Чехословаччини. Його протест мав надзвичайний резонанс не лише в самій країні, а й за кордоном. До сьогодні його вчинок передусім згадують як пробуджувальну жертву заради інших.
На світлині: Ян Палах у 1958 році стоїть перед будинком у Вшетатах, де нині розташований його меморіал.
Опублікував: Петер Блажек. Джерело: архів Їржі Палаха
На світлині: Ян Палах у 1958 році стоїть перед будинком у Вшетатах, де нині розташований його меморіал.
Опублікував: Петер Блажек. Джерело: архів Їржі Палаха
😢56❤7
Якось так вийшло, що наступний документ також про Чехословаччину.
Давайте поговоримо.
Дивіться. Був такий Людвіг Свобода. У 1939 році опинився спершу на Тернопільщині, а потім Хмельниччині.
Тут Судопоатов (так, той самий) відправляє за ним чекіста, щоб агентурно його доставити до Москви.
А потім відомі операції чехословацького корпусу і таке інше.
Найцікавіше те, що він був президентом під час та після придушення Празької весни. Я розумію, що під час т.зв "нормалізації" більше вирішував Гусак, але сама посада президента і те, що Свобода там був також мало вплив на людей.
А Ви як вважаєте? Є там сліди НКВД?
Чесно, більше документів поки немаю, або ще не найшов.
Джерело: Архів СБУ
Давайте поговоримо.
Дивіться. Був такий Людвіг Свобода. У 1939 році опинився спершу на Тернопільщині, а потім Хмельниччині.
Тут Судопоатов (так, той самий) відправляє за ним чекіста, щоб агентурно його доставити до Москви.
А потім відомі операції чехословацького корпусу і таке інше.
Найцікавіше те, що він був президентом під час та після придушення Празької весни. Я розумію, що під час т.зв "нормалізації" більше вирішував Гусак, але сама посада президента і те, що Свобода там був також мало вплив на людей.
А Ви як вважаєте? Є там сліди НКВД?
Чесно, більше документів поки немаю, або ще не найшов.
Джерело: Архів СБУ
👍34
Українські підпільники. Надрайонний провідник Бібрецького проводу ОУН Дмитро Цура-"Михайло" (крайній зліва) зачитує наказ.
Цифрою 1 позначений Михайло Заяць- "Зенко", який також виконував обов'язки охоронця Р. Шухевича і залишив спогади про нього.
Нагадаю, що на Патреоні є унікальна добірка - 3413 світлин (!!!) УПА та ОУН. Це одна з найбільших підбірок фотографій українського визвольного руху, котру роками збирала совєтська спецслужба.
Якщо Ви стаєте патроном, а найнижча підписка 3 долари в місяць (120 грн), то Ви автоматом отримуєте доступ до усіх попередніх колекцій, а там вже тисячі фото і документів.
Усі донати котрі приходять на Патреон, я використовую на потреби свого підрозділу у війську.
Джерело: Архів СБУ
Цифрою 1 позначений Михайло Заяць- "Зенко", який також виконував обов'язки охоронця Р. Шухевича і залишив спогади про нього.
Нагадаю, що на Патреоні є унікальна добірка - 3413 світлин (!!!) УПА та ОУН. Це одна з найбільших підбірок фотографій українського визвольного руху, котру роками збирала совєтська спецслужба.
Якщо Ви стаєте патроном, а найнижча підписка 3 долари в місяць (120 грн), то Ви автоматом отримуєте доступ до усіх попередніх колекцій, а там вже тисячі фото і документів.
Усі донати котрі приходять на Патреон, я використовую на потреби свого підрозділу у війську.
Джерело: Архів СБУ
👍33❤17🔥3👎1
Сьогодні День народження Ярослава Стецька. Голови Українського державного правління 1941 р., а згодом Голови Антибільшовицького блоку народів та Провідника ОУН (1968-1986).
Тут кілька світлин із відпочинку в Альпах із дружиною Славою.
Нагадаю, що на Патреоні є колекція фото Ярослава Стецька, котрі зберігалися у його охоронців. Багато із відпочинку в Альпах, із Вашингтону, із різних зустрічей, засідань і коференцій та з похоронів.
Загалом 31 фото
https://www.patreon.com/posts/privatni-foto-61375363
Тут кілька світлин із відпочинку в Альпах із дружиною Славою.
Нагадаю, що на Патреоні є колекція фото Ярослава Стецька, котрі зберігалися у його охоронців. Багато із відпочинку в Альпах, із Вашингтону, із різних зустрічей, засідань і коференцій та з похоронів.
Загалом 31 фото
https://www.patreon.com/posts/privatni-foto-61375363
❤55🔥5👍1
Хочу Вам розповісти про цікаво чоловіка.
Віталій Бендер, уродженець Слов'яносербська, що на Луганщині.
Офіцер РСЧА, кілька поранень. Полон у німців.
Згодом вийшов з полону і долучився до Дивізії "Галичина".
Пройшов із нею усі випробування, а згодом й інтернування в Італії.
Перебрався до Британії. 25 років працював на ВВС. Водночас був тісно пов'язаний із Багряним та УРДП.
Написав спогади про перебування в Дивізії. Це перша обкладинка. Сьогодні знайшов і купив перевидання.
Помер у 1991 році в Британії.
Документ - Архів СЗРУ
Віталій Бендер, уродженець Слов'яносербська, що на Луганщині.
Офіцер РСЧА, кілька поранень. Полон у німців.
Згодом вийшов з полону і долучився до Дивізії "Галичина".
Пройшов із нею усі випробування, а згодом й інтернування в Італії.
Перебрався до Британії. 25 років працював на ВВС. Водночас був тісно пов'язаний із Багряним та УРДП.
Написав спогади про перебування в Дивізії. Це перша обкладинка. Сьогодні знайшов і купив перевидання.
Помер у 1991 році в Британії.
Документ - Архів СЗРУ
❤40👍25
Усі про Гренландію і я туди ж.
Захід "ПК" у совєтській спецслужбі - це політичний контроль кореспонденції, або ж іншими словами перлюстрація кореспонденції.
Уявіть собі, що станом на 1950 рік у Гренландії проживали дві особи, котрі листувались із УРСР і чекістів цікавив зміст цього листування.
Джерело: Архів СБУ
Захід "ПК" у совєтській спецслужбі - це політичний контроль кореспонденції, або ж іншими словами перлюстрація кореспонденції.
Уявіть собі, що станом на 1950 рік у Гренландії проживали дві особи, котрі листувались із УРСР і чекістів цікавив зміст цього листування.
Джерело: Архів СБУ
👍42😁11❤1🔥1😢1
Михайло Стратійчук народився в Україні 7 квітня 1902 року в містечку, назву якого помилково записали як Бозулинці (можливо Зозулинці). Вступив до лав армії Української Народної Республіки як козак 3-ї Залізної стрілецької дивізії. Після поразки армії УНР наприкінці 1920 року та її переходу на територію Польщі, провів чотири роки «за колючим дротом» у таборі Каліш. У 1924 році, після звільнення, вступив до лав польської армії.
Пізніше подав заявку до Познанського бюро працевлаштування (Французьке представництво з вербування робочої сили в Польщі) з проханням приїхати на роботу до Франції. Покинув Польщу 6 червня 1924 року. Йому тоді було 22 роки. Після прибуття депо іноземців у Тулі направило його до Шалон-сюр-Марн. Саме в Сен-Меммі він влаштувався на свою першу роботу сільськогосподарським робітником. Згодом він поїхав працювати до Парижа, Орлеана, Фаньєра, перш ніж повернутися до Шалон-сюр-Марн, де протягом 1930-х років проживав у родини Сирота. У 1930 році його запросили на роботу працівником пивоварні в брассерію «La Comète».
2 листопада 1942 року його зобов'язали виконувати обов'язкові роботи в Німеччині. Він прибув до Бремена 6 листопада 1942 року, щоб працювати на авіаційному заводі «Фокке-Вульф». 11 травня 1943 року його перевели до трудового табору Котбус, розташованого у східній Німеччині поблизу сучасного польського кордону. Михайла репатрійували до Шалона 10 травня 1945 року після звільнення таборів Червоною Армією. Він прожив понад 40 років за адресою 11 rue des Meules у Шалон-сюр-Марн у квартирі на першому поверсі будинку. Помер у лікарні Шалон 17 лютого 1986 року від раку легень. Його похорон відбувся у середу, 19 лютого, у церкві Сен-Альпен.
Джерело: БФ Героїка, Archives de la Marne
Пізніше подав заявку до Познанського бюро працевлаштування (Французьке представництво з вербування робочої сили в Польщі) з проханням приїхати на роботу до Франції. Покинув Польщу 6 червня 1924 року. Йому тоді було 22 роки. Після прибуття депо іноземців у Тулі направило його до Шалон-сюр-Марн. Саме в Сен-Меммі він влаштувався на свою першу роботу сільськогосподарським робітником. Згодом він поїхав працювати до Парижа, Орлеана, Фаньєра, перш ніж повернутися до Шалон-сюр-Марн, де протягом 1930-х років проживав у родини Сирота. У 1930 році його запросили на роботу працівником пивоварні в брассерію «La Comète».
2 листопада 1942 року його зобов'язали виконувати обов'язкові роботи в Німеччині. Він прибув до Бремена 6 листопада 1942 року, щоб працювати на авіаційному заводі «Фокке-Вульф». 11 травня 1943 року його перевели до трудового табору Котбус, розташованого у східній Німеччині поблизу сучасного польського кордону. Михайла репатрійували до Шалона 10 травня 1945 року після звільнення таборів Червоною Армією. Він прожив понад 40 років за адресою 11 rue des Meules у Шалон-сюр-Марн у квартирі на першому поверсі будинку. Помер у лікарні Шалон 17 лютого 1986 року від раку легень. Його похорон відбувся у середу, 19 лютого, у церкві Сен-Альпен.
Джерело: БФ Героїка, Archives de la Marne
👍26🔥3❤2