Хомейні - Іранський Нерон.

Київ був проти аятоли, коли це ще не було мейнстрімом.

В очікуванні цікавої ночі, чи ні?

Джерело: Архів СБУ

За незалежну й соборну Україну в 1930-х роках в ОУН боролися представники всієї країни.

Дослідник Сергій Бутко відшукав фотографію одного із учасників Конгресу українських націоналістів у 1929 році.

На фото: Максим Загривний (1893-1931), старшина Армії УНР (адміністративний підхорунжий Армії УНР), політичний діяч, поет, один із українських патріотів, що взяли участь в утворенні ОУН у 1929 р., уродженець села Козел Чернігівщини (сучасне селище Михайло-Коцюбинське Чернігівського району Чернігівської області).

На другому, відомому фото - Максим Загривний (2-й ряд, 3-й зліва). Перший з учасників конгресу, що відійде у кращі світи. У 1931 році помре від туберкульозу у Празі.

Більше про М. Загривного тут - https://format.cn.ua/news/za_nezalezhnu_j_sobornu_ukrajinu_v_1930_kh_rokakh_v_oun_borolisja_predstavniki_vsieji_krajini/2026-01-14-9801

А про сам Конгрес у нашій із Олександром Зінченком статті - https://www.istpravda.com.ua/articles/2019/02/3/153626/view_print/

Для українських емігрантів, що опинилися свого часу у Франції, постать Симона Созонтіва була доволі відомою, не те, що нині.

Колишній старшина Армії УНР, власник фабрики гумових виробів у Парижі, меценат, голова виконавчого органу Української Національної Ради (прем’єр-міністр українського уряду в екзилі). Він утримував на свої кошти будинки, де виховували сиріт загиблих українських військовиків та розміщували осіб літнього віку, робив пожертви на підтримку українських емігрантських організацій, української церкви, фінансував газети.

Після Другої світової війни він створив благодійну організацію «Українська громадська опіка», яка французькою владою була визнана як український «офіс» із консульськими функціями, а сам після цього почав виступати перед іноземцями в ролі «українського консула».

Нарівні з О. Шульгиним та В. Прокоповичем він наполягав на тому, щоб українських емігрантів виділили в окрему самостійну національну групу і під час оформлення їм документів у графі національність писали «українець», а не «русскій» чи «поляк».

Така активність С. Созонтіва неабияк непокоїла органи КҐБ. Відтак чекісти розробили спеціальну пропагандистську операцію, спрямовану на його виведення в СРСР та використання в заходах із розкладання емігрантських організацій і компрометування їхніх лідерів.

Щоб спокусити й переконати, відряджали до нього рідного брата, «працівників посольства» СРСР та інших осіб, водили в Парижі на «Лєбєдіноє озєро», обіцяли одразу надати квартиру в Харкові і директорську посаду на одному з підприємств.

Текст Олександр Скрипник

Джерело: Архів СЗРУ

Детальніше - https://szru.gov.ua/history/stories/symon-sozontiv-opikun-ukraintsiv-u-frantsii--ta-opika-nad-nym-orhaniv-kdb?fbclid=Iwb21leAPVmZFjbGNrA9WZhWV4dG4DYWVtAjExAHNydGMGYXBwX2lkDDM1MDY4NTUzMTcyOAABHiNGT1ea5yf9UIGh-DLMJQ6BZYHTvov_SqZyJJt8AO_VvLhp0oxde7iknfj9_aem_FAjWM8KHtwjcOYn8sVWG5w

Продовження