🇽🇰 Сили безпеки Косова отримають вітчизняні ударні дрони, здатні вражати цілі на відстані понад 1000 км.

👉 Детальніше про дрони SKIFTERI K1 розповідаємо тут

#Косово

👀 Підписатись на Мілітарний

🇧🇬 Чи відбувається трансформація митниці у Болгарії? Уроки для митної реформи в Україні
Болгарія на перший погляд має європейську модернізацію. Національне митне агентство заявляє, що 100% процедур імпорту й експорту вже цифровізовано, а всі операції з вантажами відбуваються через електронну систему.

Вона дійсно є однією з перших країн ЄС, які запровадили нову транзитну систему експорту та імпорту. Це відповідає вимогам ЄС і дає змогу інтегрувати Болгарію у єдину митну мережу Союзу.

Однак OECD зазначає, що Болгарія має серйозні прогалини у контролі за доброчесністю митних службовців, насамперед у частині перевірки статків, можливих конфліктів інтересів та моніторингу корупційних ризиків.

Попри формальні реорганізації та спроби оптимізації структури агентства, фундаментальних змін у підходах до управління та прозорості не відбулося. Єврокомісія критикує Болгарію за недостатню ефективність у боротьбі з високорівневою корупцією й вказує на те, що технічні реформи не завжди супроводжуються реальними змінами в інститутах та практиках.

Проблеми не зникають навіть після реорганізацій - митне агентство за 15 років реформувалася 4 рази, змінюючи керівництво, але не підходи. У 2010-2011 роках уряд оголосив найбільшу антикорупційну реформу митниці. Тоді провели масові звільнення та антикорупційну чистку. Звільнили понад 180 митників із різних структур агентства. У кількох регіонах, включно з «Капітан Андреєво», одночасно змінили керівництво. Однак, відсутність системної зміни процедур призвела до швидкого повернення старих практик.

Після критики Єврокомісії щодо корупції на кордонах (особливо на турецькому) уряд провів адміністративну реформу – Митне агентство переформували як частину нового Міністерства фінансів (змінено організаційну структуру, створено нові територіальні дирекції). Знову відбулась заміна керівництва, включно з регіональними начальниками в ключових “гарячих точках”.

У 2017 році Болгарія ухвалила рішення про реструктуризацію й створення нової Державної митної служби (АМ). Амбітно заявивши про повний перехід на електронні системи та автоматизацію ризикового аналізу.

Призначили нового директора, але після скандалів у 2018-2019 (виявлення масштабної контрабанди на кордоні з Туреччиною, розслідування щодо митників) він був звільнений. Далі уряд знову змінив директора Митного агентства та начальників у трьох найбільш корумпованих регіональних дирекціях.

Єврокомісія констатує, що часті зміни керівництва митниці не приводять до стійких результатів, а радше свідчать про політичну нестабільність і вплив бізнес-груп.

❓Чому реформи та їх долі повторюються? Цьому є три причини:
1) Політичний вплив на митницю. Коли змінюється уряд – змінюється і керівництво митниці, це “підв'язує” митну службу до політичних циклів.
2) Реформи будуються на заміні людей, а не правил. Системи контролю, внутрішнього аудиту та антикорупційного моніторингу не змінюються. Змінюються лише прізвища. OECD у 2022 році вказує, що кадрові зміни не супроводжувалися реформою інституційної доброчесності, а корупційні ризики залишилися високими.
3) Контрабандні мережі швидше адаптуються. Особливо це видно на «Капітан Андреєво», де навіть після великих чисток корупційні практики повторюються.

Формальна модернізація без управлінських змін призвела до парадоксальної ситуації: технології – європейські, але практики – пострадянські. Попри проєкти електронної митниці та інтеграцію в систему ЄС, Болгарія залишається прикладом того, як цифрові рішення можуть прикривати глибинні проблеми, якщо реформу не підкріплено реальним контролем, відповідальністю та незалежністю митної служби.

Докладніше про реформу румунської та болгарської митниць, уроків для України дивіться у відео 🇧🇬🇷🇴 Контрабандна дірка ЄС: як Болгарія й Румунія контролюють Європу

Відео підготовлено за підтримки Європейського Союзу та Міжнародного фонду «Відродження» в рамках спільної ініціативи «Вступаємо в ЄС разом». Матеріал представляє позицію авторів і не обов’язково відображає позицію Європейського Союзу чи Міжнародного фонду «Відродження».

📩 Підписуйся на "Ціну держави"